on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Персоналії > КУЛЬТУРОЛОГІЯ > Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович > Степові орли з України над Берлінською могилою творця в «Асканії-Нової»

Степові орли з України над Берлінською могилою творця в «Асканії-Нової»

До 151-ї річниці від дня народження Фрідріха Эдуардовича Фальц-Фейна
Пам'ять про визначних людей, так як і про рідних, близьких, людину моралізує, навчає, орієнтує, веде в житті. Тому вона безцінна. А базується вона на спогадах рідних, друзів, колег. Щодо Фрідріха Едуардоаича Фальц-Фейнз цей святий обов'язок виконали рідний брат Володимир Едуардович та племінник Едуард Олександрович Фальц-Фейни. Але з часом такі люди відходять, то стає обов'язком нащадків відновлювати добру пам'ять про визначні особистості, і особливо у тих випадках, коли суспільство переживає хаос, подібний до того, що спостерігався протягом XX сторіччя на теренах нашої країни.

Навесні 2013 року «тихо» виповнилося 150 років з дня народження Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна - засновника всесвітньо відомого біосферного заповідника «Асканія-Нова», який нині носить його ім'я. Творіння його генія «Асканія-Нова» має велике природоохоронне, наукове, просвітницьке, культурне, виховне, рекреаційне і господарське значення.
У 20-30 роки минулого століття в Радянському Союзі ім'я вченого-біолога Ф.Е.Фальц-Фейна, головним чином за ініціативою О.А.Нурінова, М.Ф.Іванова, Л.К.Гребня та інших, було піддано анафемі на теренах більшовицького хаосу головним чином з меркантильних інтересів.

І хоча у квітні 1994 року заповіднику було присвоєно його ім'я, Ф.Е.Фальц-Фейн рідко згадується серед визначних вчених і суспільних діячів. Сучасне покоління в Україні дуже мало про нього знає. Біографічна книга «Асканія-Нова», видана в 1930 році в Берліні німецького мовою, про Фальц-Фейна написана його молодшим братом Володимиром Едуардовичем в Україні до 1997 року була невідома. На початку сімдесятих років минулого століття талановитий вчений зоолог, мандрівник професор Бернард Гржимек подарував її заповіднику, але вона десь зникла в спецсховищах. У 1997 році при святкуванні 100-річчя заповідника цю книгу племінник Ф.Е.Фальц-Фейна подарував президенту України Л.Д.Кучмі, президенту Національної академії наук України Б.Е.Платону та президенту аграрної академії наук України М.В.Зубцю, і в цьому ж році вона була видана в Києві російською мовою.

Фрідріх Едуардович був старшим серед семи дітей Софії Богданівни Фальц-Фейн (1835-1919). Софія Богданівна мала великий вплив на виховання сина. Вона була високо освіченою людиною, підтримувала дружбу з Л. М. Толстим, Ф.М.Достоєвським, В.Д.Набоковим, І.К.Айвазовським та іншими визначними діячами літератури, науки, мистецтва та державниками. Вона була особисто знайома з царями Олександром ІІ та Миколою II, користувалася високою їх шаною. Валентин Пікуль, згадуючи розмови з племінником Фрідріха Едуардовича бароном Едуардом Олександровичем Фальц-Фейном з Ліхтенштейну, племінником Фрідріха Едуардович, так характеризує Софію Богданівну: «Ця красива імпозантна дама володіла великою практичною кмітливістю, якщо б вона жила в Америці, то могла б стати героїнею джеклондонських романів».

Софія Богданівна, за народженням Кнауф, народилася в Катеринославі (нині Дніпропетровськ) вийшла заміж за Едуарда Івановича Фальц-Фейна. Від першого шлюбу мала семеро дітей, з них п'ять синів - Фрідріх, Олександр, Густав, Микола і Володимир.
У 1890 році, після смерті вітчима Густава Івановича Фальц-Фейна, Фрідріх Едуардович очолює керівництво помістями родини. А у 1896 році Софія Богданівна згідно заповіту свого першого чоловіка Эдуарда Івановича поділила, методом жеребкування, всі володіння сім'ї між синами. Згідно цього розподілу Фрідріху Едуардовичу дістався маєток Дорнбург, а Асканія-Нова - його наймолодшому братові Володимиру. Але, на знак любові й поваги до старшого брата Фрідріха, Володимир помінявся з ним маєтками.

У 1919 році Софію Богданівну розстріляли більшовики у селі Хорли (нині Каланчацького району Херсонської області). Свого часу у селі Хорли був приватний морський порт Фальц-Фейнів на Чорному морі. У 1989 році внук Софії Богданівни Едуард Олександрович Фальц-Фейн відшукав її могилу на кладовищі у Хорлах і встановив надгробний пам'ятник.
У 1874 році, в нагороду за відмінне навчання в гімназії, Фрідріх одержав від батьків подарунок колекцію птахів. Для утримання цих птахів ним була облаштована спеціальна і досконала Вольєра, з обладнання якої починається історія створення асканійського зоологічного парку. Фрідріх Едуардович створив унікальний зоопарк, в якому проводилися фундаментальні дослідження щодо акліматизації і гібридизації тварин.

Вже через 10 років зоологічний парк займав площу понад 90 га, і в ньому утримувалося понад 50 видів тварин і птахів, у тому числі бізони, зубри, коні Пржевальського, антилопи канна та гну, лами, верблюди, велика рогата худоба Ватусі, яки, буйволи, муфлони та інші. Доцільно Фальц-Фейн не завозив у зоопарк хижих тварин. Його більшою мірою цікавили ті тварини, які в майбутньому могли представлять цінність як об'єкти одомашнення і використання в сільськогосподарській практиці. Вже в 1889 році зоопарк чітко визначився як акліматизаційний науково-дослідний цент. Лише за це Фрідріх Едуардович заслуговує високої шани і всесвітнього визнання як вчений-біолог.

Багато видів тварин, завезених в Асканії-Нова, були рідкісні або зникаючі, то це мало велике природоохоронне значення, оскільки було спрямоване на збереження різноманіття тваринного світу. А створення зоопарку з мільним утриманням диких тварин у великих вольєрах повною мірою можна розглядати як ефективний метод збереження таких тварин. Тому Ф.Е. Фальц-Фейн є не лише піонером заповідання, екології, але і винахідник-першовідкривач ефективного методу збереження тваринного різноманіття. З позиції сьогодення все це надзвичайно актуальне і важливе як з погляду науки так і екологічної практики.

Уже в ті роки сформувалась структура зоопарку, що включала відділи екзотичних африканських тварин, орнітології, тератології і зоологічний музей.
У зоопарк Фальц-Фейн завіз і мав єдине в Російській імперії стадо чотирьох видів страусів і багату колекцію фазанів, розводив кенгуру, оленів. Ще в кінці XIX сторіччя у зоопарку розпочались дослідження з проблем гібридизації. Вже в ті роки в асканійському зоопарку методом гібридизації були одержанні зубробізони, а фазани так ефективно акліматизувалися до місцевих умов, що нині поширилися з Асканії-Нова майже по всій території України. І тільки за ці наукові й практичні роботи він заслуговує найвищих звань, вдячності й шани.

На території зоопарку була штучно створена система екзотичних ставків і каналів для водоплавних птахів. На цих рукотворних водоймах добре себе почувають кучерявий і рожевий пелікани, фламінго, лебеді білі і чорний австралійський, гуси, качки. У справі створення зоологічного парку сподвижниками Фрідріха Едуардовича був Клим Євдокимович Сіянка. Нині зоопарк є важливим складовим елементом у структурі й гідною окрасою біосферного заповідника імені Ф.Е.Фальц-Фейна «Асканія-Нова» та виконує неоцінену наукову, практичну, природоохоронну і просвітницьку функції.

Ф.Е.Фальц-Фейн мав фундаментальну природничу освіту. Він у 1882 році стає студентом Новоросійського університету, а потім медичного факультету Дерпського (нині місто Тарту в Естонії) університету, який закінчив у 1889 році. До навчання Фрідріх Едуардович відносився дуже серйозно і відповідально. Під нас канікул багато подорожував, відвідав практично всі ботанічні сади, дендрологічні парки, зоопарки світу. Він цікавився і ґрунтовно вивчав історію, археологію, проводив дослідження і розкопки степових могил-курганів, збирав і колекціонував зброю і посуд давніх народів.

У 1900 році в Асканії-Нова Фальц-Фейн створює природничий музей. До цього музею звозив степові кам'яні баби. Вони шеренгами були виставлені на подвір'ї біля його будинку. Це була найбагатша в світі колекція таких пам'яток матеріальної культури стародавнього Північного Причорномор'я і Присивашшя. На жаль, для більшовицької влади Ф.Е. Фальц-Фейн був лише поміщиком. І все що було пов'язано з його ім'ям, підлягало розграбуванню і знищенню.
Дендрологічний парк на площі 28 га був заснований Ф.Е. Фальц-Фейном у 1887 році. Тут були висаджені дерева півночі і півдня, сходу і заходу.

Дендропарк формувався в три яруси. Перший верхній ярус представлений дубом, софорою японською, ясенем звичайним, гледичію, сосною звичайною і кримською, в'язом. Другий середній ярус представлений кленом гостролистим, акацією білою, липою, грабом. А третій ярус підлісок представлений бузком, бузиною чорною, акацією жовтою, бирючиною. Під покровом дерев ростуть барвінок, фіалки, конвалії, чистотіл. Дивовижні поляни і казковий грот парку. Консультантом Ф.Е.Фальц-Фейна по створенню дендрологічного парку був відомий український парко будівельник В.І.Владиславський-Падалка. У 1888 році на світовій виставці у Парижі проект парку був нагороджений золотою медаллю.

У дендрологічному парку росте понад 700 видів дерев, біля 160 видів і форм пройшли тривалу (багаторічну) акліматизацію. Асканійський дендрологічний парк на світовому рівні може служити еталоном створення парків у посушливій степовій зоні. Його штучно створена зрошувальна система ставків і джерел, екзотична водонапірна вежа теж у 1892 році одержали золоту медаль на світовому конкурсі в Парижі.
Асканійський дендрологічний парк є безцінним пам'ятником садово-паркового мистецтва. І нині він має велике наукове значення та як фактор кліматотворний, ґрун-тоутворюючий, санітарно-гігієнічний, естуарій (сховище) для птахів і диких тварин, важливий меліорант.

Асканійський дендропарк - це рекреаційна зона не тільки для місцевого населення, але він вабить науковців, дендрологів, туристів. Велике його наукове, практичне, культурно-естетичне значення. Донині асканійський дендрологічний парк є живою біологічною лабораторією, пам'ятником садово-паркового мистецтва XIX століття. І якщо б Фрідріх Едуардович створив лише тільки цей парк, то він би зайняв гідне місце, поруч з Потоцьким (Софіївка), Давидовим (Веселі Боковеньки), Скаржинський (Трикрати), Скоропадським (Тростянець), Лизогубом (Седнів) та іншими і ввійшов би в історію.
У 1898 році Ф.Е.Фальц-Фейн вилучив з господарської експлуатації 520 десятин цілинного степу і організував резерват. Ця ділянка стала Асканійським заповідним степом. Навкруги заповідного степу було введено зонування, за умов якого по периметру до заповідника прилягали сінокоси; за ними йшли пасовища, а вже лише тоді йшли орні землі. Зонування стало важливим елементом заповідних територій.

На території заповідного степу була впроваджена досконала охорона система. Одна з виділених у 1898 році ділянок «Старий», площею 11054 га, яку вдалося зберегти і вона є проядром сучасного Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Нині це найбільша в Європі заповідна цілина.
Наукове значення асканійського заповідного степу величезне, оскільки, це єдиний у світі еталон ковилево-типчакового цілинного степу, де органічно поєднані й є об'єктом вивчення ґрунти, рослини і тварини. Заповідний степ - унікальна жива лабораторія, де здійснюється моніторинг еволюції степу, вивчаються і розробляються методи збереження степової флори і фауні, Виняткове його природоохоронне значення. Тут зберігаються чотири найбільш характерні для степу Півдня України ґрунтові типи, 44 рослинні формації, у тому числі п'ять ендемічних (тих, які зустрічаються тільки тут), понад 600 видів рослин.

Домінуючими серед трав асканійського цілинного степу є ковили (українська, Лесінга, волосиста або тирса), типчак. На території степу зустрічається понад 50 видів лікарських цілющих трав. Полинові відвари і настої використовують для поліпшення травлення, його примочки прикладають при болях у суглобах і переловах кісток, У народній медицині степовим полином лікують сказ. Простуди лікують чаєм із грудниці, яка росте в степу. Полин степу є одним з компонентів вина вермут. Поширені в степу кермек, залізняк, які використовуються при лікуванні шлункових захворювань. Серпій використовують як стимулятор апетиту в тваринництві. Молоко великої рогатої худоби, яка пасеться на степових травах, набуває особливих лікувальних і смакових властивостей. Невипадково у довоєнні часи в українських степах заготовляли сіно для худоби англійського королівського двору.

Асканійський заповідний степ - унікальний банк генетичних ресурсів рослин. Наприклад, дуже привабливою, як кормова багата на білок є конюшина мінлива. Степові люцерна, вика, горошок варті уваги селекціонерів, бо загартовані сонцем, посухами і здатні давати врожаї значно більшу, ніж посіви таких культур у вологих регіонів півночі України.
Асканійський заповідний цілинний степ - національне і вселюдське багатство. 1 лише за його заповідання і створення ім'я Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна має бути вписаним золотими літерами в історію заповідної справи.
У 1897 році Ф.Е.Фальц-Фейн заснував в Асканії-Нова метеорологічну станцію, що безперервно працює до нашого часу. Результати її багаторічних спостережень представляють надзвичайну цінність для науки, для комплексного моніторингу клімату північного Присивашшя.

Б.Є. Патон, М.В. Зубець у передмові до книги В.Е. Фальц-Фейна «Асканія-Нова» відмічають, що Фрідріх Едуардович був вченим-зоологом світового рівня. Хоча в радянський період з цією думкою погоджуються не всі. Так, М.Ф. Іванов, Л.К. Гребень, К.П. Летучев вважають, що Ф.Е.Фальц-Фейн видатний роботами по освоєнню південноукраїнського степу, де він створив зразкове поміщицьке господарство по розведенню тонкорунних овець. Це «король вівчарства» світового рівня.
У кращі роки стадо овець в Асканії-Нова нараховувало до 93 тисяч тварин, а вся родина Фальц-Фейнів на Півдні України мала понад 400 тисяч тонкорунних овець добре відселекціонованих і високопродуктивних. Він створив надзвичайно багату базу для оформлення М.Ф. Івановим асканійської тонкорунної породи овець та української степової білої породи свиней.

Зоологічний і дендрологічний парки, заповідний степ, високо культурне господарство з розвинутими тваринництвом, рослинництвом і садівництвом Ф.Е. Фальц-Фейна ще в дореволюційний час стали всесвітньо відомим науковим центром науково-обґрунтованого природокористування, а в радянські часи - базою для створення науково-дослідного інституту тваринництва і заповідного комплексу.
У 1903 році Ф.Е. Фальц-Фейн запросив до Асканії-Нова і створив всі умови для проведення досліджень професора Іллі Івановича Іванова по проблемі штучного осіменіння тварин. Він перший в Росії повною мірою зрозумів значення, гідно оцінив і підтримав цей біотехнологічний метод розмноження тварин. Починаючи з 1904 року методом штучного осіменіння в Асканії-Нова не лише в науковій лабораторії, але і в умовах господарської практики одержували коней, овець. Тут І.І. Іванов розробив методику використання штучного осіменіння при гібридизації тварин.

У 1910 році Ф.Е. Фальц-Фейн заснував в Асканії-Нова першу в Російській імперії зоотехнічну станцію, а в 1916 році - дослідну станцію вівчарства. Уже в дореволюційні роки Асканія-Нова стає унікальним, багатогранним і важливим науковим, природоохоронним, просвітницьким і господарським комплексом. Головною задачею цього центру ставилось збереження, безперервний моніторинг і вивчення цілинного степу Півдня України. Складність цієї задачі полягала, та і полягає, в тому, що степ має родючі ґрунти і легко піддаються залученню в сільськогосподарську експлуатацію. Тому є привабливим для «временщиків» та різного типу невігласів.

Не менш важлива задача стояла щодо збереження, акліматизації і вивченню великої кількості видів диких рослин і тварин, які представляють цінність не лише науковий інтерес, але і користь для сільськогосподарської практики. Важливе значення акліматизації, одержання гібридів, нових порід тварин і сортів рослин та масове їх розмноження в різних регіонах не лише України. Так, були розселені фазани, степові асканійські олені, асканійські вівці, зубробізони, німецька червона порода великої рогатої худоби - базова для одержання червоної степової породи, розведення антилопи каната інше. Велике значення Фрідріха Эдуардовича Фальц-Фейна як мецената і благодійника.

Комерційні й комерційні структури Асканії-Нова, державницькі, наукові, лікарню, Інтернаціональну церкву (де за розкладом здійснювались служіння трьох релігій), школи для дітей селян, багату бібліотека (до якої постійно надходила наукова і популярна літера окрім російської, англійською, німецькою і французькою мовами), природоохоронні й просвітницькі заклади й заходи Ф.Е. Фальц-Фейн утримував і здійснював на власні кошти. Асканія-Нова, Преображенка, Гаврилівна, Дорнбург були центрами впровадження нових сільськогосподарських технологій. Тут впроваджувались найновітніші досягнення світової науки і практики.

Фрідріх Едуардович підтримував наукові,  ділові зв'язки з вченими мандрівниками А.П. Семеновым-Тянь-Шанським, П.К. Козловим, лісником Г.І. Висоцьким, природо-охоронцем  В. Конраесом, зоологами О.О. Браунером, С.І. Огневим, Л. Хенком, П. Мачі, О. Хайнротом, Х. Конвенцем, біологом I.I. Івановим, художниками Х. Унгевітером, І.К. Айвазовським, Апелем, Бецманом, письменниками Л.М. Толстим, О.О. Ярошенком та багатьма іншими.
У квітні 1914 року Асканію-Нову відвідав цар Микола II. А 14 (29) травня 1914 року Микола II надав Софії Богданівні Фальц-Фейн, її синам зі всіма наступними їх потомками дворянське Російської імперії достоїнство.

У березні 1917 року Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн, під тиском політичних подій в Росії, їде до Москви і навіки залишає свою рідну Асканії-Нова. А в серпні 1918 року він назавжди залишає Росію, мабуть усвідомлюючи, що без Асканії-Нова його подальші діяльність і життя неможливі. Дуже хворим і морально зламаним він приїздить до Берліна. У 1919 році Фальц-Фейн здійснює свою останню доповідь перед вченими Німеччини про стан і значення асканійського зоологічного парку і заповідного цілинного степу. У червні 1920 року на 57 році життя Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн помирає від серцевого нападу, обумовленого ностальгією і був похоронений в Берліні на старому цвинтарі Дванадцяти Апостолів. На скромній, але вишукано оформленій могилі стоїть камінь, що зображає двох степових орлів, висічено напис: «Тут покоїться знаменитий творець Асканії-Нова». Людство втратило безмежно талановиту, цілеспрямовану, енергійну, вольову, просту і скромну людину надзвичайної величі.

Ф.Е.Фальц-Фейн започаткував складну багатогалузеву структуру маєтку. Велике господарство Фальц-Фейна займалось розведенням овець, коней, великої рогатої худоби, свиней. У нього були вирощенні багаті плодоягідні сади і виноградники. Були і городи зі штучним зрошенням водою зі спеціально для цього облаштованих ставків. Він мав великі території під пшеницею. Рослинництво і тваринництво в господарстві були органічно поєднанні і доповнювали одна галузь іншу, хоча деякі елементи цього господарства вступали в супереч з заповідними територіями. Протягом всього XX сторіччя про це писали і по різному оцінювали таку систему В.В. Станчинський, Г.А. Успенський, В.Д. Трус, М.Г. Курдюк, В.В. Борейко, К.П. Летучев та інші.

В Асканії-Нова в усі часи плодотворно працювало багато визначних вчених: натураліст К. Сіянко, препаратор Генріх Рибергер, екологи П.Л. Сукачов, Г.І. Висоцький, А.А. Яната, В.В. Станчинський, Є.П. Ведєньков, Н.Е. Дрогобич, Л.О. Слєпченко; біологи І.І. Іванов, І.В. Смирнов, С.Н. Боголюбський, В Д. Трус, М.М. Асланян, Є.П. Стеклєньов, М.Ю. Трус, М.В. Лобанів, М. Бєвольська; генетики М.М. Завадовський, А.С. Серебровський, Ю.А. Філіпченко, Е.І. Семенова, В.Г. Назаренко; тваринники М.Ф. Іванов, П.П. Белехов, О.Ю. Макєєв, К.П. Летучев, В.М. Рябко, В.Б. Близниченко; економісти Ф.Л. Познохірин, В.А. Курган та багато інших. Звичайно, не всі усвідомлювали велич Фальц-Фейнова, не всі, хто використовував, створену ним наукову і матеріально-технічну базу для своєї кар'єри були вдячні й об'єктивно та справедливо оцінювали значення його творіння та діяли так, щоб його ім'я якомога швидше було забуто, але це лишається на совісті й сумлінні кожної, окремо взятої, людини, хоча і таких людей для історичної справедливості варто називати поіменно. Це буде мати морально-виховне значення.

Цілеспрямованість і послідовність дій характеризували весь  життєвий шлях Фрідріха Едуардовича. Ще у 1889 році французький природознавець Альберт Жоффруа Сент-Ілер про Ф.Е. Фальц-Фейна писав: «У Вас щасливо поєднується любов до природи, знання, енергія та наявність необхідних коштів для виконання Ваших планів». У 1914 році В.І.Талалаєв, професор Харківського університету, писав: «...в історії питання охорони природи не лише Росії, але і взагалі, особлива заслуга видатного освіченого землевласника Асканії-Нова Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна». М.М.Завадовський говорив про Фальц-Фейна: «Мене безмежно вражала, справа його рук, кожне дерево, кожний, гайок, або ставок були ним продумані й дивували доцільністю призначення. Ця людина не любила писати і те невелике, що є в літературі від його імені, часто написане лише за його вказівкою. Його талант пішов у справу, в організацію, у витвір особливо виняткового роду, з рідкісними проблисками майже генія. З незвичайною енергією він розгортав справу свого життя, віддаючи їй свій талант, свою рідкісної сили волю».

Відомий орнітолог дружина мандрівника П.К. Козлова Єлизавета писала: «...Ф.Е.Фальц-Фейном опубліковано за його вказівкою лише п'ять статей». Тепло писали про Ф.Е. Фальц-Фейна і високо цінили його геній академік Д.М. Анучін і багато інших. Хай же не тільки біос-ферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна, науково-дослідний інститут тваринництва степового регіону УААН, національний генетичний центр з проблем вівчарства будуть йому величним пам'ятником, але і висока шана та добра пам'ять нащадків.

Життя Фрідріха Фальц-Фейна біографічним штрихом
1863 року 16 (29) квітня в Асканії-Нова (нині Чаплинського району Херсонської області) народився Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн.
1882 р. - Ф.Е. Фальц-Фейн навчається Новоросійському університеті в Одесі.
1889 pp. - Ф.Е. Фальц-Фейн закінчує медичний факультет (зі спеціалізацією ветеринарія) Дерпського університету (нині місто Тарту в Естонії).
1874 р. - Ф.Е. Фальц-Фейн, коли йому було лише 11 років, заснував зоологічний парк «Асканія-Нова».
1882 p., 17 лютого — Ф.Е. Фальц-Фейн був обраний почесним членом Дерпської спілки природо охоронців.
1887  р. - Ф.Е. Фальц-Фейн заснував асканійський дендрологічний парк у ландшафтному стилі на штучному зрошенні.
1888  p., 21 лютого — Ф.Е. Фальц-Фейн обирається почесним членом Французької національної спілки природознавців.
1889  р. - Ф.Е. Фальц-Фейн закінчує навчання в Дерпському університеті.
1892 р. -Ф.Е. Фальц-Фейн впровадив кільцювання птахів з метою вивчення шляхів їх міграції.
1894 p., 21 січня — Ф.Е. Фальц-Фейн обирається почесним членом Московської спілки природознавців.
1890  — 1917 pp. - Ф.Е. Фальц-Фейн обирається Губернським і земським гласним багатьох скликань.
1892 — 1917 pp. - Ф.Е. Фальц-Фейн обирається почесним мировим суддею.
1895  р. - Ф.Е. Фальц-Фейн першим в Росії і другим в Європі одержав у неволі потомство від африканського страуса.
1897  p. - Ф.Е. Фальц-Фейн заснував асканійську метеорологічну станцію.
1898  р. - Ф.Е. Фальц-Фейн заснував перший у світі асканійський заповідний цілинний степ.
1899  р. - Ф.Е. Фальц-Фейн вперше завіз в Асканію-Нова коней Пржевальського.
1900  р. - Ф.Е. Фальц-Фейн заснував в Асканії-Нова історико-природничий музей.
1912  р. - Ф.Е. Фальц-Фейн обирається почесним членом Постійної природоохоронної комісії Російської географічної спілки.
1913  р. - Ф.Е. Фальц-Фейн обирається почесним членом Кримської спілки природоохоронців.
1914  p., 14 (29) травня - Асканію-Нову відвідав цар Микола ІІ. Це перший в історії випадок, коли Російський імператор заночував у приватній садибі.
1914 p., 29 травня - цар Микола II надав Софії Богданівні Фальц-Фейн «...і всім її синам та їх наступним нащадкам дворянське Російської імперії достоїнство».
1917  p., березень — Ф.Е. Фальц-Фейн виїхав до Москви і більше не зміг повернутися до Асканії-Нової.
1918  р. - Ф.Е. Фальц-Фейн, дуже хворим, виїхав до Берліну, назавжди залишивши Росію.
1919  р. - Ф.Е. Фальц-Фейн зробив доповідь перед вченими Німеччини про стан асканійського зоологічного парку і цілинного заповідного стелу.
1920 p., 2 серпня - Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн помирає від серцевого нападу на курорті Бад Кіссингена. Похоронений на старому цвинтарі Дванадцяти Апостолів у Берліні.

Володимир Давиденко
м.Миколаїв
«Наддніпрянська правда».- №6.- 24.01.2014.- стр.1, 6-7

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.