Історія одного диплома
01.10.2005Історія одного диплома
(з продовженням і коментарем)
Історія дипломної роботи, звичайно. Я б не ризикнув, та й і не ризикуватиму розкривати перед шановним читачем всю «кухню» дипломного проектування студентів-дизайнерів. Справа ця дуже специфічна і більш доречна для видань спеціальних та науково-педагогічних. Але і не виділити цю роботу неможливо, оскільки і сама тема, і проектний результат - дуже резонансні і виходять далеко за рамки уявлень про учбовий процес в його кінцевій стадії, що склалися у більшості.
Віталій Крижановський, дизайнер-графік, член Спілки дизайнерів України та Спілки рекламістів України, доцент кафедри дизайну Херсонського національного технічного університету.
Протягом 2005 року студентом V курсу спеціальності «Дизайн» ХНТУ Юрієм Вакуленко розроблялися герби Нижніх Сірогоз і Нижньосірогозського району. Тема геральдики для нашої області не нова і, на жаль, часом набуває скандального характеру. До слова сказати, я завжди відмовлявся брати участь в подібних конкурсних затіях, будучи переконаним прихильником тієї думки, що геральдика не може бути проектною задачею дизайнера або художника. І якщо говорити абсолютно відверто, то в згоді стати керівником саме цього дипломного проекту я бачив «шкурницький» інтерес, - переконатися (або не переконатися) в тому, що є інший метод роботи по цій проблемі, ніж той, що увійшов до практики органів міської і обласної адміністрацій.
Немає сенсу стверджувати, що остання випускна робота студента - справа дуже відповідальна, і до останніх тижнів перед захистом і автор, і керівник відчували, що серйозно ризикують наштовхнутися на негативне сприйняття Державною екзаменаційною комісією заявленої теми. З перших днів проектної роботи, яку Юрій розпочав самостійно і задовго до червня 2005 року, під пильною увагою виявився курган Огуз - один з трьох курганів Сірогозщини. Ймовірно, царське поховання, - курган Огуз і його унікальне скіфське золото вже давно увійшли до археологічної науки. Це саме та цінність, значення якої з ходом часу росте і наповнюється всіма ознаками символу цих територій і людей, що живуть в цьому краї. Перші ідеї «узаконити» в районному гербі елемент скіфської матеріальної культури, а в селищному - топонімію Нижніх Сірогоз (жовтий, у гербі - золотий, бик), - визначили змістовні контакти з тими фахівцями, які відшліфували проектну ідею. Перш за все, своє слово сказали геральдисти Олексій Паталах і Олексій Вундервальд. Завдяки цій співпраці з перших ескізів почали вимальовуватися канонізовані риси міжнародної геральдичної традиції. Із залученням професійних істориків Валерії Билкової і керівника останньої археологічної експедиції на Огузі киянина Юрія Болтріка груда проблем тільки збільшилася, але у результаті напруженої роботи майбутні символи Сірогозщини отримали «непробивне» історичне обґрунтування.
Варто зауважити, що у мене часто виникало таке відчуття, що робота на заключному етапі виконується вже без нашої з Юрієм Вакуленко участі. Хоча можна з упевненістю заявити, що кількість і різноманітність графічних трактувань як окремих елементів, так і загальних композицій, виконані Юрієм, цілком заслуговують окремої виставкової експозиції. Обсяг проектної роботи органічно доповнився календарем, головними елементами якого стали скіфське золото та цитати з творів нижньосірогозських поетів.
Ось така коротка історія одного диплома, в яку на цій сторінці, звичайно ж, не ввійшли всі драматичні, іноді - просто смішні, іноді - дуже сумні, моменти роботи.
Ну, а які підсумки? Перший підсумок - одноголосне «відмінно» в протоколі Державної екзаменаційної комісії. Другий підсумок - сесії селищної і районної рад, які затвердили і прийняли до використання проектну пропозицію вже в статусі гербів. До підсумків можна віднести і той факт, що при отриманні авторського гонорару з призового фонду Юрій Вакуленко зможе здійснити свою давню мрію - відновити єдину копію документального фільму про останні розкопки Огузу.
Журнал «Новий фаворит» октябрь 2005 г.
