Театр, що цінує класику
25.10.2007
Театр, що цінує класику, але й не А нехтує авангардом — так можна охарактеризувати Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Миколи Куліша. Тут працюють як імениті режисери, так і молодь. І не бояться експериментувати, як то кажуть, із розумом. Тож в театральний репертуар нерідко вливаються сучасні форми - незвичні лише на перший погляд. Так сталося з виставою "Таємниця літаючої жінки" - так званої надреалістичної драми за мотивами п'єси Матея Вішнека "Пригода ведмедиків Панда", прем'єрний показ якої відбувся нещодавно.
За словами генерального директора-художнього керівника театру Олександра Книги, з початку він дуже критично сприйняв те, що задумав режисер: "Але побачивши прем'єру, я зрозумів, що це просто філософська притча, яка вирішена зрозумілою мовою. Ця вистава цікава за змістом, за подачею. Вона сучасна, бо сьогоднішні молоді глядачі у наш вік телебачення, вік машин та технологій мислять, так би мовити, "кліпово". Тож, вважаю, що ще зроблено "мовою молоді", але, гадаю, що й люди похилого віку все зрозуміють."
Режисер Сергій Павлюк розповів, що у виставі порушуються такі глобальні теми, як Всесвіт, Мікрокосмос, Макрокосмос. Однак все ж таки провідною темою є відносини чоловіка і жінки — те , на чому й тримається Всесвіт. "Тож, не гайте часу. Життя минає і його не можна псувати на сварки зі своїми коханими", - додає режисер.
"Таємниця літаючої жінки" тримається на дуеті акторів - Євгенії Кірсанової та Олександра Мельника. Останній, більш відомий херсонцям у якості улюбленого комедійного актора постав у новому амплуа. "Я 10 років грав комедії.
А в цьому спектаклі Сергій Миколайович повірив мені і відзначив: "Мельник — ти не комедійний актор. Я бачу в тобі щось глибше". Мені все ж таки було нелегко тут грати - важко психологічно і фізично тягнути лінію любові, лінію смерті та життя і це коливання "смерть-життя". Та все ж, сподіваюся, я не розчарував режисера в тому, що він узяв мене у виставу", - зазначив актор. А ще Олександр Мельник зізнався, що незважаючи на те, що обожнює яблука, останні декілька днів дивитися на них не може. Просто на останніх репетиціях довелось з'їсти не один кілограм. Ті, хто побачить виставу зрозуміє чому. На сцені актору доводиться досить переконливо їсти яблука. "За спектаклем яблука - це я. Тож, коли інколи ти з'їдаєш сам себе - це непогано".
Акторка Євгенія Кірсанова розповіла, що відчувала енергетику глядацького залу під час вистави: "Спочатку люди були доволі холодними до того, що відбувалося, - зазначила вона, - але згодом сталось таке враження, що глядачі немов знаходились з нами - у нашому про-Грі, цим і допомагали героям".
Дійсно, не тільки молодь, а й театрали із великим досвідом, оцінили авангард, сюрреалізм вистави. Так, постійна глядачка Елеонора Андронова щиро зізналася: "Взагалі-то я стара театралка, мені більше до душі класика, але ця новаторська вистава дуже сподобалася".
Залишається Привітати театр ім. Миколи Куліша з вдалою прем'єрою. Та це лише початок - обіцяють херсонські служителі Мельпомени. Театральний сезон тільки-но розпочався.
Олена ВЄРУШ
От А до Я.-25.10.2007.
