У дзеркалі мистецтва. Фоторепортаж
Виставка-ретроспектива творів Лазаря Штирмера, яка відкрилася в художньому музеї 20 жовтня, отримала дуже влучну назву: «Відображення епохи».
Варто тільки поглянути на будь-яку з більш ніж півсотні представлених картини — і ти безпомилково визначаєш, коли вони написані: ці робітниці — десь з 1960-х, цей спортсмен — герой 80-х, а оцей портрет модельєра — явно родом з 70-х. Типовий соцреалізм з героїзацією людини праці, але без пафосу: спокійний впевнений погляд, сильні руки. Стримана кольорова гама — данина «суворому стилю». І повне відчуття, що ти потрапив у минуле. Як представник своєї епохи Лазар Штирмер створив художній документ, за яким можна вивчати другу половину ХХ століття.
Хтось серед цих портретів, пейзажів та натюрмортів явно ностальгує: за давніми часами та своєю молодістю. Хтось згадує минуле і радіє від впізнавання того, про що майже забули. Хтось починає розуміти, як докорінно змінилося наше життя. А для когось це знайомство з естетикою минулого, часом дивною і незрозумілою.
Виставка «Лазар Штирмер. Відображення епохи» стала гарним приводом нагадати землякам про відомого херсонського художника, якому цієї осені могло б виповнитися 95. Згадують Лазаря Шулимовича як людину товариську, інтелігентну та чесну, яку поважали і за професійну майстерність, і за принциповість.
Майже все життя він жив і працював в Херсоні — з перервами на навчання в Луганському художньому училищі перед війною, евакуацію та роботу на будівництві військового заводу у Північному Казахстані під час війни та навчання у Кримському художньому училищі в 1950-ті. Тому на полотнах майстра так багато наших земляків та рідних краєвидів — безмежне море, безкрає небо. Навіть натюрморти насичені ознаками нашого південного життя.
Загалом, є на що подивитися, є чому здивуватися, є що згадати. І навіть того, хто прагне звідусіль викреслити «усе радянське», творчість Лазаря Штирмера, не може не зачарувати.
Газета "Вгору"
