"Благодійність" за державний рахунок
Херсонська скарбниця від грошей, як відомо, не лопається — на соціальні програми їх завжди обмаль. Але в той же час наше місто, виявляється, роками безперервно примудряється бути спонсором цілої низки громадських організацій, які пропагують культуру таких набагато більш розвинених і багатих держав, як Польща та Німеччина. Встановила цей разючий факт тимчасова контрольна комісія Херсонської міськради з інвентаризації об'єктів комунального майна. Заглянувши до загальноосвітньої школи № 16 на вулиці Суворова, члени комісії виявили, що державний навчальний заклад, який фінансується виключно з бюджету, став штаб-квартирою для діяльності таких структур, як Центр німецької культури, чи аналогічне формування етнічних поляків.
Безумовно, ця діяльність заслуговує на всіляке схвалення. Адже у її рамках проводяться фестивалі мистецтв, організуються виїзди та стажування наших громадян у іноземних державах. Той самий Центр німецької культури, за словами його керівника Лідії Лазебної, брав участь у ремонті даху та закупівлі навчального інвентарю для ЗОШ № 16. Проте депутати вважають, що така «благодійність» є символічною компенсацією за користування комунальною нерухомістю. За їхніми підрахунками, у тій же школі різноманітні культурні центри займають приміщення 659 квадратних метрів. Причому жоден «квадрат» договорів оренди немає у природі. Адже можна поручитися, що жодна гімназія чи коледж у багатому Берліні чи, скажімо, Варшаві не здає своїх класів у безоплатну оренду під культурні центри етнічних українців!
Тепер — урок арифметики для адміністрації ЗОШ № 16. Нинішня вартість найму офісного приміщення у діловому центрі Херсона, де розташований цей навчальний заклад, становить від 20 до 70 доларів США за квадратний метр щомісяця. При здачі згаданих 659 «квадратів» в оренду через конкурс до державного бюджету цілком реально отримати збільшення розміру мінімум 80 тисяч гривень щорічно. За них можна і комп'ютери купити, і нові парти — відпадає потреба кланятися благодійникам та добровільні пожертвування вимолювати. І це зовсім не означає, що польські, німецькі та інші культурні центри обов'язково треба викидати на вулицю. Згідно з даними депутатської комісії, у Херсоні достатньо порожніх будівель, які раніше використовувалися для освітніх цілей: вечірня школа № 12 на вулиці Шмідта, дитсадок № 85 на вулиці Разіна, дитсадок № 48 у селищі Сонячному тощо. Зрозуміло, цю нерухомість треба підремонтувати, зате й оренда будівель на околицях дешевше на порядок.
За грамотного ведення справ гроші на це знайти можна: зараз інтерес до роботи етнічних культурних центрів суттєво зріс. Вивчення іноземної мови дозволяє швидше отримати дозвіл на проживання для гастарбайтерів, швидше влаштуватися на роботу в Західній Європі. Та ж Польща, наприклад, запроваджує для жителів сусідніх держав карту етнічного поляка, яка спрощує отримання візи. Для учасників етнічних громадських організацій легше і співбесіду у посольстві пройти, і мовний бар'єр усунути. То хіба ця допомога не варта невеликого членського внеску на забезпечення нормальних і головне правових умов для роботи культурного центру? Тим більше, що позитивні приклади такого цивілізованого співробітництва буквально під боком. З 1995 року єврейська громада Херсона взяла в платну оренду будівлю колишнього дитсадка на вулиці Рози Люксембург, яка до того два роки стояла занедбаною. Культурне життя тут, як то кажуть, б'є ключем, проте жодної кімнатки жодним громадським організаціям у будівлі не здають — все тільки для дітей.
— На ремонт будівлі громада пожертвувала 40 тисяч доларів — величезні на той час гроші. Натомість тепер у навчально-освітньому об'єднанні «Хабад» функціонують і школа, і дошкільний заклад, які стали другим будинком більш ніж ста хлопчаків і дівчаток віком від півтора до 17 років. Є два комп'ютерні центри, бібліотека на 8 тисяч томів, — гордо розповідає директор об'єднання, заслужений працівник освіти України Віталій Бронштейн. — Ще нам потрібні додаткові площі під спортивну залу, добрі майстерні. Для їхнього облаштування громада також взяла в оренду і будівлю колишньої ЗОШ № 49, де треба і дах лагодити, і всі комунікації відновлювати, і автономне опалення робити. Нещодавно Південноукраїнська асоціація єврейських громад повідомила нас про початок фінансування великомасштабних ремонтних робіт із липня місяця цього року. Укладаються і договори з фірмами-підрядниками.
До речі, педагог Віталій Бронштейн упевнений, що школа має бути школою, а культурний центр – культурним центром. І змішувати ці два поняття неправильно, у чому порукою успішний досвід багаторічної співпраці муніципальної влади Херсона та єврейської громади «Хабад».
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Новий день.-15.05.2008
