Чари художнього фото
... І вам ще належить пройти по залах, зупиняючись, завмираючи від подиву, затамовуючи подих від потаємної тактовно відтвореної чуттєвості і відкритості прекрасних робіт молодої одеської фотохудожниці Олени Мартинюк, виставка яких діє у художньому музеї імені О.О.Шовкуненка.
Портрети прекрасних панночок, популярних акторів театру і кіно, фотографії співаків і режисерів. Обличчя, обличчя, обличчя...
Розпочавши свій шлях як професійний художник, Олена Мартинюк захопилася фотографією, яка стала найголовнішого справою її творчого життя. Уже будучи членом Одеського фотоклубу, вона одержує численні нагороди і дипломи за участь у конкурсах, що відбувались у Великобританії, Франції, Новій Зеландії, Південній Кореї, Польщі та інших країнах світу.
Одразу після співпраці з одеською комік-групою «Маски-шоу», Олена зарекомендувала себе як талановитий майстер в галузі художньої фотографії.
1991 року відомий ленінградський режисер І.Владимиров запросив фотохудожницю створити галерею портретів артистів театру імені Ленради. Робота була виконана блискуче. За нею пішли інші пропозиції, і всі вони безпосередньо зв'язані з театром і з людьми театру чи кіно. Долі акторів відверто чи мимоволі проявляються перед нами у портретах роботи Мартинюк, котру можна сміливо назвати фотохудожником театру. Як гостро відчувається ця особлива закоханість у неповторну атмосферу кону і куліс, якими буквально пройняті багато її творів!
Художниця є й режисером, котрий сам і лише сам працює зі своєю моделлю - нехай то буде син, улюблена подруга чи відомий митець.
Захоплення графікою в юні роки зіграло свою роль: художниця не працює у кольорі, Лише чорне й біле присутнє в її фотознімках, надаючи особливої строгості і виразності трактуванню художніх образів.
Улюблений жанр пані Олени - портрет, і це не випадково. Адже найскладніший витвір природи - людина, найскладніший об'єкт мистецтва - обличчя людини,Самобутня драматургія портрета має місце майже у всіх роботах фото-майстра.
«... На світ треба дивитися прямо, не відводячи очей...» Саме такими ми бачимо актора Олексія Петренка, співака Валерія Леонтьева, актрису Ларису Луппіан,
Про решту ж робіт, блискуче виконаних жіночих портретів, котрі розкривають риси, притаманні лише прекрасній статі, говорити важко, їх треба побачити.
Будь-яке мистецтво починається там, де починається форма, а вона у Олени Мартинюк досконала. Матеріал виставки багатоликий, гранична виразність і переконливість допомагають щирому, зацікавленому діалогу глядача з фотохудожником.
Ірина Капуста,
науковий співробітник художнього музею
За матеріалами херсонських газет
