Чумацька ікона повертається додому
На Херсонщині відроджується унікальне мистецтво - живопис на камбалі. Саме на рибі створює свої ікони художниця Оксана Оснач. Фактично так само, як це робили народні живописці років 200-300 тому...
Їм приписували крутий норов, надлюдську витривалість і ледь не дружбу з самим нечистим. Насправді ж то були просто перші українські підприємці. Саме так можна назвати чумаків, по суті тих же козаків, які, з вітром на пару у волі змагаючись, добряче вміли оборонятися, а ще - знали, як прогодувати себе і тих, за кого несуть відповідальність. До чого це я, запитаєте? А до того, що наша славна земля пронизана легендами про невгамовних легенів, здатних сотні й сотні кілометрів долати на волах. Херсонщина - один із регіонів, сучасними землями якого проходив легендарний Чумацький шлях - соляна дорога простягалася від центру України аж до Криму. У довгу, почасти небезпечну мандрівку чумаки з собою брали обереги з ликами Богородиці, Миколая-чудотворця тощо. Ікони ті були не прості... на рибі намальовані. Так, так, зображення святих олійними фарбами та на добре висушеній камбалі чумаки замовляли найкращим художникам, розуміючи: з оберегами не жартують. Після вдалої ж дороги, а часом не однієї, ікону передавали до церкви, щоб тепер вже вірян і село оберігала.
Кажуть, унікальна традиція розписувати сушену камбалу в Україні прожила аж до початку XIX століття. На жаль, жодна ікона на рибі у нас не збереглася, зате оригінали чумацьких образів чомусь опинилися в одному з російських етнографічних музеїв. Відновити справедливість, повернувши мистецьке надбання в Україну, вирішив херсонський історик Андрій Лопушинський. Фахівець задумав відтворити ікони на камбалі за фотографіями, які є у вільному доступі в інтернеті.
З пропозицією втілити досить сміливий задум Андрій звернувся до Оксани Оснач. Мисткиня, можна сказати, зараз на піку популярності, бере участьу численних виставках і пленерах. Сама художниця не приховує - ікони на камбалі стали для неї чимось суто новим, цікавою сходинкою у творчості, якщо не сказати відкриттям. Сюжети для робіт Оксана вигадує сама, в залежності від особливостей рельєфу рибини, яка перетворюється на тло для ікони.
- Ось на цій продовгуватій камбалі я побачила чоловічу ікону, зрозумівши, що тут чудово стає святий Миколай. Ну а ця кругленька і рівненька рибинка ідеально підійде для лику Богородиці, - розповідає Оксана Оснач.
Матеріал для майбутнього шедевру художниці приносить ініціатор реконструкції Андрій Лопушинський. Риба для мистецьких цілей ретельно висушується, часом на це йде аж півроку. Потім художниця грунтує верхню частину камбали і починає чаклувати олійними фарбами. Ікона народжується протягом трьох тижнів. Рибу Оксана Оснач розписує вже рік. За цей час створила 8 таких ікон, і сюжет жодного разу не повторився,
- Взагалі не люблю робити щось однотипне. Мені подобається експериментувати, шукати нові рішення. Знаєте, буває, навіть уявляю себе чумаком, от який би образ мене міг оберігати, і починаю малювати, - зізнається художниця.
Лики ще яких святих оживуть під її пензлем, на незвичному тлі, художниця і сама не знає. Але, як і ентузіаст Андрій Лопушинський, вона мріє дочекатися моменту, коли ікони на камбалі стануть херсонським брендом і їх зображення перенесуться на листівки і магніти. А чом би й ні? Хіба нашому мальовничому краю, який так люблять туристи, завадить ще одна фішка?
Марина Савченко
«Новий день».- №32 (5389).- 07.08.2019.- стр.20