on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...

До Польщі - з українськими піснями

Обмін культурним досвідом між різними народами зазвичай позитивно впливає на творчих і духовно багатих людей. Особливо, якщо народи ці мають спільне коріння. Це допомагає простежити історію розвитку національної культури, порівняти її з рідною. Наприкінці жовтня заслужений працівник культури України, викладач Херсонського музичного училища по класу бандури Наталя Мазур та священик Сергій Дмитрієв з музичним візитом відвідали кілька міст Польщі. Аби дізнатися про враження від творчої мандрівки до сусідньої країни, ми завітали до Наталі Петрівни в гості.

- Пані Натале, як виникла ідея поїхати в Польщу?
- Це ініціатива отця Сергія. Справа в тому, що я - одна з парафіянок церкви святої мучениці Варвари, тобто ми з ним знайомі вже не перший день, і він знає, чим я займаюся. Тож з радістю відгукнулася на його пропозицію відвідати польські міста і заспівати там церковних та народних українських пісень.

- Яким був ваш творчий маршрут?
- Спочатку ми приїхали до міста Ломжа, де домовилися про невеликий концерт у місцевому храмі. Потім переїхали до Ланцута, де також представили парафіянам церковні пісні. Полякам сподобався виступ, тож вони влаштували для нас екскурсію маєтком графа Потоцького. Взагалі нас приймали дуже тепло і привітно. Особливо це було відчутно в Перемишлі, де ми зустрічалися з чисельною українською діаспорою. Разом з їхнім ансамблем співали наших пісень, згадували рідні звичаї, веселилися. Тоді прийшло чи не найбільше глядачів. А ще в Перемишлі ми познайомилися з відомою польською художницею-іконописцем Маргаритою Давидюк. Вона запросила до своєї майстерні, показувала роботи. Ікони справили особливе враження, адже техніка їх виконання незвичайна: на зрізах деревини майстриня лише підправляє деякі лінії, надає їм виразності, потім додає образу німб - і перед очима дійсно постає лик святого. У гості нас також запросив друг отця Сергія, різьбяр і художник Олександр Маєрський, котрий нещодавно приїздив до Херсона. Він познайомив нас із польськими графинями, які родом із Волині. Українська пісня їм теж припала до душі.

- Чи відвідали ви якісь осередки культури?
- Так, далі ми вирушили до міста Ярослава, де знаходиться католицький культурний центр. До речі, там уже не ми, а нас зустрічали концертом. У місцевій школі селища Острова учні організували невеличке свято на честь відомих харцерів (це організація патріотичної молоді на зразок нашого пласту). Особливо вразили завзяття і вогник любові цих дітей до своєї нації.

-А чи не дивно було полякам дізнатися, що Ви з півдня України і так добре знаєте народну творчість, говорите українською?
- Чесно кажучи, перепитували, дещо дивувалися. Але ми переконали їх, що українці живуть на всій території нашої держави, а рідну мову, звичаї, пісні шанують не тільки на заході, а й на сході чи півдні. Все залежить від того, як батьки і вчителі ставляться до виховання дітей. У сфері, де я маю вплив на молоде покоління, стараюся завжди прищеплювати своїм учням патріотизм. На це часто спрямована й наша творчість.

- Як Ви гадаєте, чи є нам чого повчитися у польських сусідів?
- Безперечно. Найперше, як на мене, це ставлення до християнської віри. Там люди ставляться до цього дуже серйозно і змалечку виховують так само дітей. Це духовно збагачує, розширює світогляд, робить нас толерантнішими, стриманішими, поміркованішими і змушує частіше замислюватися над своїми вчинками. Сьогодні, коли ми живемо у надзвичайно швидкому темпі, гармонійний розвиток без духовності, гадаю, неможливий. А ще треба повчитися щирої, а не показної любові до рідної країни. Цим можуть пишатися наші сусіди, а от ми поки ні.

Іван Антипенко
“Новий день”.- № 46 (5040).- 08.11.2012.- стр.24

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.