Джарилгач потребує статусу національного парку
У програмі соціально-економічного розвитку Херсонської області з 300 сторінок тільки 5 присвячено планам природоохоронної роботи. І це в той час, коли екологічна складова у цьому регіоні є найпотужнішою. Адже тут розташовано, зокрема, відомі причорноморські і приазовські курорти, оздоровчі та рекреаційні зони, в тому числі - дитячі. Тому потрібно передусім подбати про формування потужного ресурсу екологічно чистого регіону. Такої думки, зокрема, дотримуються активісти Всеукраїнської екологічної ліги - організації, яка має чималий актив на Херсонщині.
Нещодавно ВЕП започаткувала два масштабних проекти, пов'язані з нашим регіоном - «Скадовськ - національний дитячий курорт» та «Створення Національного природного парку «Джарилгач». Обидва проекти є визначними для збереження рекреаційно-лікувального потенціалу регіону, оскільки НПП «Джарилгач» пропонується створити на півдні Херсонської області у Скадовському районі. До його складу планується включити прибережну смугу, Джарилгацьку затоку та острів Джарилгач. Ця територія здавна привертала увагу фахівців-природознавців та природо-охоронців.
Острів Джарилгач має витягнуту форму коси довжиною 41 км, яку вузька протока біля с. Лазурне відокремлює від материка. На проектованій території знаходяться Новоолексіївське та Скадовське лісництва. Що займають приблизно по 3000 гектарів площі. Прилеглі водні акваторії займають близько 5000 гектарів. Загалом площа проектованого НПП займає 11000 гектари.
Джарилгацька затока з островом - це перш за все водно-болотні угіддя, які ще в 1995 році увійшли до переліку Рамсарської конвенції як важлива умова функціонування Азійсько-Європейського екологічного коридору. Джарилгацький природний комплекс має важливе значення для охорони мігруючих видів, а також для збереження біорізноманіття на півдні України. Поєднання цінного біорізноманіття острова та затоки зі значною господарською освоєністю та інтенсивним рекреаційним використанням узбережжя потребує створення поліфунціонального заповідного об'єкту.
Перші історичні свідчення про Джарилгач містяться в «історії» Геродота, який понад 24 століття тому відвідав Ольвію (грецьку колонію на березі Бузького лиману) і описав Скіфію: згаданий древнім істориком легендарний Ахіллів Біг є косами Джарилгач і Тендра. В кінці XIX та на початку XX століття Джарилгач привертав пильну увагу природознавців та природоохоронців, бо тут гніздилося чимало рідкісних степових видів птахів, спостерігалася дуже висока чисельність птахів водно-болотного комплексу, а також деяких видів плазунів і ссавців, Джарилгацька затока служила місцем сезонних скупчень величезної кількості мігруючих і зимуючих птахів.
Острів у 1923 році було включено до складу єдиного в ті часи на півдні України заповідника «Асканія-Нова». Однак з 1937 року, коли більшу частину острова було вилучено з заповідної зони, почався процес деградації наземних екосистем, який значно посилився з 50-х років, коли Джарилгач повністю втратив заповідний статус.
Активний процес антропогенної трансформації затоки почався у 60-х роках з введенням у дію Краснознам`янської зрошувальної системи. Значна частина острова також зазнала надмірної пасовищної дигресії. У 1974 році було засновано Джарилгацький ботанічний заказник державного значення площею 300 гектарів для охорони золотобродника цикадового, але впливу на загальний стан екосистеми острова це не мало.
Нині Джарилгач - це острів, який забезпечує прибутком орендарів та власників пляжу, торговельної точки та катеру, який перевозить відпочивальників зі Скадовська. Частина місцевого населення вирішує свою продовольчу проблему за рахунок ліцензійного і браконьєрського полювання та риболовлі. Тут також влаштовано садибу для мисливців високого рангу з житлового будинку, їдальні і кухні, водонапірної вежі, альтанки. Вода і світло сюди надходять з кордону, облаштовано досить затишний пляж. Три артезіанські свердловини, що діють на острові, мають питну воду дуже високої якості, якою користуються мисливці, туристи, сім'я єгеря та лісника, свійські тварини та дикі копитні, для яких облаштовано спеціальні поїлки. Вся ця діяльність, зрештою, сьогодні має досить символічне значення. Створення національного природного парку не буде заважати традиціям, що склалися у використанні острова, але дасть змогу вирішити ряд економічних та екологічних проблем у Скадовському районі та покращення ситуації у Чорноморському регіоні загалом.
Насамперед, завдяки введенню заповідного режиму на певній території буде збережено видове різноманіття, яке має природоохоронну і наукову цінність. Поліпшення екологічного стану, визначення зон стаціонарної та регульованої рекреації та обчислення норм навантажень на ландшафти сприятиме створенню єдиної системи управління рекреаційним комплексом. Статус національного парку дасть змогу визначити більш конкретні шляхи охорони та відтворення природних комплексів цих угідь, що надзвичайно важливо нині, коли життя вимагає впровадження масштабних економічних проектів. Зокрема, ведеться мова про нарощування потужності Скадовського морського торговельного порту, інтенсивний розвиток сільського господарства, розбудову курортної інфраструктури. Тож відокремити і взяти під державний захист питання охорони природи є надважливим завдання.
Ірина БАРТЧУК, голова Скадовської районної організації Всеукраїнської екологічної ліги.
Наддіпрянська Правдв.-12.10.2007.
