on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Новини регіону

12.01.2022, 09:14

"Суспільне: Херсон" запрошує на передпоказ документальної програми «Херсонська бавовна або невдалий радянський експеримент»

  12 січня о 13:00 у Херсонській обласній універсальній ...
03.01.2022, 11:26

Для xepcoнcькиx дiтeй opгaнiзувaли нoвopiчний зaxiд у тeaтpi ляльoк

  З нaгoди нoвopiчниx тa piздвяниx cвят, Xepcoнcьким мicьким ...
03.01.2022, 11:17

Херсонські художниці розробляють декор до свят

  Про наближення Нового року нагадує поява атрибутів на всіх ...

Херсон відсвяткував 115-річницю з дня народження Б. Лавреньова

20.07.2006

В історичному центрі Херсона, у будинку по вул. Горького, невипадково знаходиться літературний відділ Херсонського обласного краєзнавчого музею. Саме у цьому куточку старого міста пройшли дитячі роки майбутнього прозаїка і драматурга Бориса Лавреньова. Цей будинок був свідком художнього та літературного дебютів митця, до вершин яких йому довелося пройти тернистим шляхом.

Доля світоча з самого початку склалася досить драматично. Ще гімназистом він утік з батьківського дому і став працювати на кораблі, пішовши у закордонний рейс. Проплававши два місяці, Лавреньов був знятий з судна італійськими карабінерами (пізніше ці події будуть покладені в основу оповідання "Марина").

Усі перші оповідання, вірші, рецензії з'явились у херсонських та московських газетах й журналах. А 1912 році, навчаючись на юридичному факультеті Московського університету, вперше під псевдонімом "Борис Лавреньов", обдарований студент опублікував поетичну легенду про червоні маки в альманасі московських символістів "Жатва".

Не залишився Лавреньов й осторонь першої світової війни, під час якої він воював в царській армії, прийнявши потім Жовтневу революцію. Коли почалась Вітчизняна війна, перейшов до Червоної армії командиром бронепоїзда, воював у Туркестані, одночасно працюючи у фронтовій газеті.
У 1924 р. світ побачили три повісті -"Вітер", "Зірковий цвіт" та "Сорок перший", відразу зробивши їх автора відомим, а за фінал повісті "Сорок перший" Лавреньова стали називати "попутчиком" (чи потрібно плакати над білим офіцером?), постійно згадуючи його непролетарське походження і закидуючи авторові недостачу класового чуття.

У творчому доробку письменника мали місце й твори, присвячені проблемам інтелігенції та культури, такі, наприклад, як "Сьомий супутник" і "Гравюра на дереві".

І хоча Лавреньов оселився в Москві, у своїй творчості він неодноразово повертався до образу провінційного південного містечка, дуже схожого на Херсон.

У 1991 році вдова письменника, Єлизавета Михайлівна Лавреньова, передала в дар музею особисті речі чоловіка: антикварні меблі з його кабінету, книги з бібліотеки, а також унікальні художні полотна, серед яких прижиттєвий портрет імператора Петра І роботи невідомого художника та пейзаж села Чорнявки Давида Бурлюка. Завдяки цим дарункам і з'явилась можливість створити, меморіальну кімнату Б. Лавреньова в літературному відділі краєзнавчого музею, що 17 липня, в день народження письменника, приймала своїх перших відвідувачів.
У цей же день в храмі Всіх Святих відбулася поминальна панахида по нашому земляку.

Інна Стелько

Газета «Булава», 20 июля 2006

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.