Херсонщина очима туристів
В Кузьминках їх гостинно, радо привітали, запросили до хати як дорогих гостей. То чого ж на душі лишився неприємний осад?
20 років тому СРСР вперше відвідав президент Французької Республіки Франсуа Міттеран. І ось якими словами він підсумував візит: «Як добре росіянам: вони навіть не уявляють, як погано живуть». Ці слова пригадуєш, коли перетинаєш підземний перехід на Одеській площі у Херсоні. Такого гадючника, такого переходу, перетвореного в нужник, мабуть, ніде немає. А ще згадуються слова нашого мера Володимира Сальдо, які він промовив після польоту на повітряній кулі: «Місто наше прекрасне, чудово сплановане, от... тільки псують вигляд базари і невідремонтовані дахи». І все? Спустімося на грішну землю...
У річпорт прибув чотирьохпалубний красень – теплохід «Маршал Кошевой», збудований у Німеччині і названий на честь двічі Героя Радянського Союзу, командувача групи радянських військ у Німеччині. Теплохід доставив майже триста туристів з Росії, Німеччини, Франції, Швеції, Норвегії, Данії, Фінляндії, США.У річпорту їх розмістили на трьох теплоходах і відправили на прогулянку по Дніпру та його протоках. Добре, що організатори круїзу не влаштували прогулянку по місту, яке зараз переповнене жебраками, безпритульними дітьми і бомжами, місцевими і приїжджими...
А трьохгодинна прогулянка вдалася. Такої краси туристи ще не бачили. Зелені береги з дачами милували зір (туристи ж не знають, що нині кожна п’ята дача недоглянута і заросла по самісінький дах бур’янами). Особливо вразила їх краса Пудової протоки і причал Кузьминки на острові Білогрудому. Дніпро є Дніпро, особливо пониззя. Це земля, поцілована Богом. Автор цих рядків бачив багато річок – від Рейну до Волги. Але як на мене, красивішого ніж Славутич у цілім світі немає.
Німкеня, фрау Ельза, яка весь вік прожила в Румунії, на Дунаї, в захопленні від знайомства з Дніпром і «аборигенами», які живуть на його берегах. Вона сказала, що й наступного року здійснить круїз по Дніпру, і дітей та онуків запросить з собою.
А от герр Альфред з дружиною Марією уже втретє здійснює подорож по Дніпру і Чорному морі. Він виявився етнічним німцем, яких інколи ще називають фольксдойчами. До розвалу Радянського Союзу хазяйнував під Алматою. Хазяйнував міцно, по-німецьки. Мав двоповерховий будинок з підвалом і підземним гаражем, невелику ферму корів, свинарник, пташник, власний ставок та багато іншого рухомого і нерухомого майна. І все довелося покинути.
А Херсон він полюбив давно – коли їздив до брата гостювати. Брат працював на напівпровідниковому заводі. Він не так давно помер...
Альфреда дивують такі питання. По-перше, в порту він вгледів, які вантажили ліс на турецький пароплав.
- Невже в степах тайга виросла? – іронічно питав мене. Я виправдовувався, мовляв це перевалка, з Карпат ліс. Але він знав точно, що у нас нищать Гілею.
По-друге, чому у нас так зневажливо ставляться до пенсіонерів, які так важко працювали, а труд їх адекватно не оцінений і молодь дивиться на них як на відпрацьований матеріал, що заважає їй жити? І третє. Коли ми врешті-решт полюбимо природу, а не навколишнє середовище? Смітники на берегах Дніпра і його проток – це нонсенс. Колись же повинен змінитися наш менталітет?.. Чи ні?
- Я, можна сказати, добре знаю українців, – продовжив він бесіду. – І коли приїжджаю сюди, почуваюся краще, ніж удома. А вас я полюбив щиро, і мені гірко чути, як іноді дехто зневажливо говорить про вашу державу. Це принизливо. Правда, ваша нація ще трохи пригнічена, але вона така багата, така людяна і гостинна! В Німеччині так запросто, як в Кузьминках, не посидиш з людьми. А з українцями можна, як мужики з мужиками посидіти, випити горілки, пива, юшку чи шашлик зробити. У фатерлянді ж люди можуть тобі посміхатися, можуть усе добре й акуратно робити, але душу тобі не розкриють, як слов’яни...
Маршрут Херсон–Кузьминки – це ноу-хау в зеленому туризмі, або як його ще називають – екотуризмі.
- Цей маршрут ми експлуатуємо разом з судноплавною коаліцією «Світові лінії». І задоволені спільною роботою, – говорить заступник начальника Херсонського річпорту Микола Філін. – Цей маршрут трохи пом’якшує ситуацію з перевезенням пільговиків. Тут ми «горимо» і «горіти» будемо, бо пальне щодня дорожчає, а коли мерія покриє наші збит-ки – невідомо.
Маршрут Херсон–Кузьминки не тільки туристи хвалять. І не тільки сьогодні, а це було й вчора і буде завтра. Бо люди в Кузьминках не мають постійних джерел прибутків, і туристи хоч трохи скрасять їхню бідність.
А як взагалі з туризмом в області? Кожного року розвиток туризму і курортів губернатори називають одним з чотирьох напрямків зміцнення економіки області. В багатьох країнах 70–80, а то і більше відсотків надходжень до бюджету дає саме туризм і курорти. І сліпому видно, що на Херсонщині в цих галузях ще непочатий край роботи. Хвацько, енергійно бралися за цю справу Анатолій Касьяненко, інші губернатори і мери, але віз там і нині. Всі вони виявилися тимчасовими правителями. При облдержадміністрації створено відділ з питань курортів, мінеральних ресурсів та туризму.
Тимчасово (вже п’ятий місяць) виконуючий обов’язки начальника відділу Дмитро Ганченко обурюється ставленням керівництва області до відділу. Його футболять з одного приміщення в інше, і зараз кабінет тимчасово виконуючого обов’язки знаходиться в обласному управлінні культури. Про який розвиток курортів, мінресурсів і туризму можна говорити, коли у відділі залишився один працівник і той «в підвішеному» стані? Як бачимо, держава в особі керівництва облдержадміністрації, вмила руки і пустила архіважливу справу на самоплив. А займаються туризмом (і слава богу) з великим ентузіазмом і можна сказати деяким фанатизмом громадські організації – такі як Херсонське обласне відділення Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму (голова правління Олена Башмакова), Херсонська обласна кредитна спілка «Громада» (голова правління Лариса Полозова) та інші. У порту ще 20 років тому було тісно, ніде й розвернутися малим і великим пароплавам. А в Скадовськ і Лазурне щодня було чимало авіарейсів з відпочиваючими. Може, ще доживемо до розвитку Херсона й області? Доживемо. Не ми, так діти, онуки, правнуки.
"Гривна".- № 37(557).- 8.09.2005
http://www.grivna.kherson.ua/arhiv/text.php?id=12553
