Історичну спадщину плюндрують у Херсоні?
Історики та краєзнавці б’ють на сполох. На їхню думку, у Херсоні під приводом ремонту плюндрують одну з найстаріших будівель міста - дім, де під час будівництва фортеці, з 1792 по 1794 роки, мешкав видатний полководець Олександр Суворов. Те, що там відбувається, не на жарт обурює експертів.
- Аутентичні інтер’єри будинку не збереглися. Проте зараз невідомо, куди поділися ще й опорна металева колона XIX сторіччя, а також чавунна балюстрада на другому поверсі. При цьому жодного дозволу на проведення робіт із їх демонтажем ми не надавали. Власне, за ним ніхто й не звертався, та проектної документації ми також не бачили, - обурюється начальник Інспекції з охорони пам’яток історії та культури Херсонщини Іван Солоницький. - Службу державного архітектурно-будівельного контролю просимо призупинити будь-які роботи на об’єкті. Будемо також звертатися до обласної прокуратури, аби тому, що відбувається, надали правову оцінку. Та визначити винуватця складно: адже будинок на вулиці Суворова належить одразу кільком власникам. І хто з них ініціював сумнівний ремонт, ще треба з’ясувати.
Даних про особняк у центрі Херсона збереглося не так багато. Коли точно його звели - невідомо. Першим його власником називають прем’єр-майора Єкатеринославського гренадерського полку Михайла Гаріна. Але жив тут не тільки Олександр Суворов. А ще й племінник засновника Херсона Григорія Потьомкіна - його найближчий сподвижник Олександр Самойлов. Потім тут розміщувалися службові квартири губернатора та віце-губернатора, друкарня, міський архів, за радянських часів - ТСОАВІАХІМ та навчальний корпус державного педагогічного інституту. Вже за новітньої української історії патріоти Херсона виступали за передачу будинку під музей Суворова, та можновладці розпорядилися інакше - пустили престижну нерухомість у центрі міста під приватизацію, перетворивши її на таку собі «воронячу слобідку» з магазинів та офісів. От тепер ми й пожинаємо плоди, точнісінько за прислів’ям про сім няньок, у яких дитя може без ока залишитися.
Кирило Фомін
«Новий день».- №25 (5382).- 19.07.2019.- стр.19
