on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новини регіону

10.11.2021, 16:28

Завершився міський етап конкурсу майстрів художнього читання «Наша земля – Україна»

Днями на базі Херсонського Палацу дитячої та юнацької творчості, відбувся ...
10.11.2021, 11:09

Національний природний парк «Кам’янська Січ» підписав меморандум з представниками «Rewilding Ukraine»

Нацпарк підписав меморандум про співпрацю з проєктом, розробленим фахівцями ...
04.11.2021, 14:54

Виставка про безпеку в інтернеті: у херсонській бібліотеці вчать медіаграмотності

Міжнародна виставка The Glass room: Misinformation Eddition, створена за ...

 

Караїми в Херсоні

З самого початку свого існування Херсон був містом багатонаціональним. Хто тільки тут не жив здавна. Українці, росіяни, євреї, греки, поляки, вірмени, італійці, татари, турки... В архівних документах зустрічаємо свідчення і про появу в Херсоні десь після 1784 p., після приєднання Криму до Росії, караїмів. Караїми належать до тюркської групи алтайських народів.

Їх тюркське походження у поєднанні з віросповіданням (караїми - християни, поклоняються Ветхому Завіту) давно привертають увагу вчених як явище неординарне. Караїми потрапили в Крим ще з гунами в період великого переселення народів. В Росії здавна визнавалось віровчення караїмів, у паспортах дореволюційного зразка писалось: "віросповідання караїмського".

Відомо, що на 1848 рік в Херсоні було 3 караїмські громади, котрі об'єднували близько 500 чоловік.

У "Военно-статистическом обозрении Российской империи. Херсонская губерния" за 1848 рік так говориться про караїмів: "Караимы отличаются особенно честностью и кротостью, весьма искусны в торговле. Черты лица караимов весьма приятны, хотя очерк глаз сходен с еврейским; образ жизни, одежда и понятия караимов отличны от евреев-талмудистов (польские евреи); они одеваются по-татарски, говорят и пишут турецко-татарским языком, но употребляют не арабскую, а еврейскую грамоту; богослужение отправляют на древнем еврейском языке".

Чим займались херсонські караїми? Слід зазначити, що караїми — жителі традиційно міські, земельних наділів, як правило, не мали. Їх основні заняття — торгівля, ремесла, різноманітні промисли. Купці-караїми користувались довір'ям і авторитетом як надійні, чесні і обов'язкові партнери у торговельних справах. Караїми були неперевершеними майстрами у хлібо­печенні — хліб, знамениті караїмські пиріжки, булочки "франзолі". Виготовляли на продаж фруктові води, солодощі, варення тощо.

У ревізській сказці губернського міста Херсона за 1858 рік серед осіб купецького стану зустрічаємо імена відомих у Херсоні купців-караїмів. Султан Мангубі і його сини Борух і Соломон, Соломон Хадмін і його син Оглу, Абрам Иосифович Кальф, Ілля Маркович Тотеш і його шестеро синів, Борух Самуїлович Синані та інші.

На 1885 рік в Херсоні проживало близько 700 чоловік караїмів, одна з вулиць міста так і називалась — "Караїмська". Зараз це вулиця Філатова. На розі вулиць Потьомкінської (сьогодні вул. К. Маркса) і Суворовської знаходився молитовний будинок караїмської громади - кенаса. Серед херсонських караїмів відомими і шановними були Мойсей Ілліч Кальф, Юфуда Мойсейович Каракоз, Ілля Бабаджон, сім'ї Камінських, Казас, Синані та інші.

Мойсей Ілліч Кальф - купець, немало зробив для Херсона як член міської Думи, куди обирався не один раз. Входив до складу комісії, яка займалась благоустроєм міста, п'ять років був членом Херсонського товариства взаємного кредиту.

Активно діяв на ниві благодійництва Каракоз Юфуда Мойсейович. До речі, його син Каракоз Мойсей був присяжним повіреним, як згадується в документах, "лівих поглядів". Ілля Бабаджон — потомствений почесний громадянин міста Херсона, купець, Казас Віра Миколаївна закінчила Бестужівські курси, була єдиною жінкою у складі Херсонської Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Д. І. Тотеш. І. І. Синані — купці, члени Херсонського благодійницького товариства.

Нові часи, що настали після революції 1917 року, були нелегкі і для караїмів. В умовах наступу на релігію нелегко було зберегти релігійну общину, яка була стержнем караїмської громади. До 1921 року число караїмів, що активно відвідували кенасу, скоротилось до 50 чоловік Старанням Соломона Абрамовича Єдинчека, Юхима Давидовича Яшиша. Ісака Шебежаєвича Шакая, Иосифа Самойловича Фиркевича, які входили в правління релігійного товариства, караїмська громада ще трималась.

Але в 1928 році рішенням місцевої влади кенаса була закрита, будинок передано житловому кооперативу. В архіві зберігся тільки неповний опис майна кенаси: п'ятикнижжя Мойсея, написане на пергаменті у дерев'яному футлярі, п'ятикнижжя у срібній оправі, срібна дошка, покривало для газзана (священика) та інше. Довго ще віруючі караїми Пембек Марк, Кальф Рахіль, Болек Сарра, Казас Есфір, Ходжей Яків, Бабаджан Сарра, Каракоз Беатріс Кобецька Анна залишались вірні релігії своїх предків. Та час невмолимий...
Чи живуть караїми в Херсоні зараз? Звичайно, але ні кенаси, ні караїмського то­вариства в Херсоні немає...

Віра Баранюк,
архівіст держархіву Херсонської області


 

2. 28.02.2017 10:46
Редакция_IR5

Добрый день, Екатерина Ивановна! Рекомендуем обратиться непосредственно в Государственный архив Херсонской области: улица Ярослава Мудрого, З; 22‑58-95,26‑44-20. Открыто: пн-чт 08:00–17:00, перерыв 12:00–12:45; пт 08:00–15:45, перерыв 12:00–12:45. Вам необходимо заполнить письменную форму-заказ по поиску информации на имя директора.

1. 26.02.2017 13:23
жирякова екатерина ивановна
Уважаемая Вера, обращаюсь у вам с большой просьбой, помогите найти более подробные данные о семье караимов КАМИНСКИХ. По некоторым данных я являюсь внучкой Каминской (имя неизвестно) Я дочь Марии Иосифовны Ганиной, рожденной в г. Херсоне. У меня есть только портрет бабушки, на обратной стороне написано Каминская. Я пыталась найти в архивах г. Херсона хоть что нибудь о моих предках, но увы! Я знаю, со слов мамы, что бабушка была расстреляна во время войны. Всю войну, мы находились в окупации, а в 1947 г. мама увезла нас с сестрой на Дальний Восток.Проживаем в г. Никополе.Ваша статья "Караимы в Херсоне" вновь подала надежду, узнать правду, а может быть найти родственников. Заранее благодарю Вас, с уважением Екатерина Ивановна.

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.