Лавреньов Борис Андрійович
Лавреньов Борис Андрійович (1891-1959).
Російський радянський письменник і драматург, відоміший творами ін. жанрів. Народився у Херсоні (Україна), закінчив юридичний факультет Московського університету, з початком першої світової війни пішов на фронт (за розповідь "Гала Петер" був відправлений до штрафної частини), у 1918 р. добровольцем брав участь в боях за Київ, був поранений; служив також в політвідділі фронту Туркестану. Після закінчення Громадянської війни працював у пресі (редактор газети "Червона зірка"). Друкуватися почав з 1911 р., тяжів до футуризму, входив до літературної групи
"Співдружність". Член СП. Лауреат Державної премії СРСР (1946, 1960). У творчості Лавреньова, видного діяча соцреалізму в 1930-50-ті рр., до НФ можуть бути умовно віднесені два твори: цікавий і не позбавлений літературних достоїнств роман "Крах республіки Ітль" (1925; 1926), що описує перемогу в близькому майбутньому пролетарської революції в міфічній "південній" республіці (див. Війна, Соціалізм), а також п'єса "Ми житимемо!" (1930).
Лит.:
И.Л.Вишневская "Борис Лавренев" (1962).
В.Кардин "Борис Лавренев" (1981).
http://www.bakupages.com/blg-list.php?s=1&blg_id=3&id=3199&cmm_id=69&usp_id=0
http://www.pseudology.org/Literature/Lavrenev_BA.htm
Галереї
 Слово про письменника |
