on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...

 

Лицарі минулої епохи

До Дня художника готові! Саме так можуть сказати співробітники Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка. Бо в середині вересня тут відкрилася нова виставка “Лицарі минулої епохи”, присвячена Дню художника, який цього року припадає на 12

Але почати розповідь про цю виставку треба здалеку. Бо вона є продовженням великого проекту “Венери радянські”. Ідея вперше була реалізована ще 2007 року, і її підхопили в різних містах пострадянського простору. У грудні 2013 року Херсонський художній музей теж долучився до неї — зібрав експозицію “Венери радянські” зі своєї колекції. Але лише на жінках в Херсоні не зупинилися — наш музей пішов далі своїх попередників, надавши змогу згадати і чоловіків. До речі, мистецтвознавці кажуть, що, на відміну від жінок, чоловіків в мистецтві у радянські часи окремо не виділяли – хіба що мова йшла про “образ сучасника”. Тим більш цікаво придивитися до цих “Лицарів минулої епохи”. Отже...

Твори відомих і маловідомих художників і скульпторів, датовані 20-80-ми роками ХХ століття, “зібрані” з фондів художнього музею і відреставровані, та увійшло до експозиції далеко не все, що музейникам хотілося б показати. Але багато робіт “вийшли до глядача” вперше. І чоловіки, що дивляться на нас з картин, такі різні, такі багатогранні, як і часи, у які жили художники й ті, хто їх надихав на творчість. Нові віяння 20-х років (портрети Сергія Малютіна), переповнені пафосом і пропагандистьською спрямованістю твори 30-х (роботи Івана Шульги, Карпа Трохименка), війна, задокументована як під час подій (“На аеродромі” Георгія Храпака), так і згодом (“Фронтова ніч” Віктора Пузиркова). 50-ті роки презентовані однією з “родзинок” виставки — авторським повторенням історичної роботи професора Олександра Вяткіна “О.Ф. Можайський на випробуванні свого літака” (перший варіант картини, яка є дипломною роботою художника, знаходиться в основній колекції Московського музею авіації та космонавтики). Далі – багато ідеалізму і щирості 60-тих, з зображенням робітників та селян, мистецьких пошуків 70-80-х, з достатньо вже вільним поглядом на життя... Приємно, що серед гучних імен не загубилися і херсонські художники – ті, що живуть і працюють поруч, і ті, життя яких пов'язане з нашим містом, (у художньому музеї про них не забувають ніколи) – Самуїл Невельштейн, Фелікс Кідер, Єгор Толкунов, Федір Загороднюк, Лазар Штирмер, Іван Гопкало.

Хтось, дивлячись на ці полотна та скульптури, згадує минуле і ностальгує за молодістію, хтось вивчає далеку для нього історію, хтось не приховує захоплення майстерністю авторів, хтось спостерігає, наскільки твори відповідають духу тієї епохи... І хоча до мистецтва радянських часів ставляться нині неоднозначно, викреслювати цілу епоху, таку складну і повну протиріч, не варто. Так, є плакатність, є пропаганда (люди труда понад усе), є відображення перегибів — але є і ліричність (конвалії у руках метробудівників на картині Віктора Бабенцова), і іронічність (чого варті “П’яниці” Владислава Ізмайловича!), і часом щемлива туга (і де – на “Весіллі” братів Ткачових)... Загалом, є життя, є час, є люди. І є можливість глянути на все це з точки зору дня сьогоднішнього. Бо зараз ми зовсім інші. Загалом, погляд на “лицарів минулої епохи” вийшов іронічно-ностальгічний –від 20-х до 80-х — через стаханівський рух, війну, цілину, політ у космос, труд, спорт...
Але це ще не кінець... Бо музей планує розвивати ідею далі, що саме – побачимо згодом.

Лариса Жарких
http://vgoru.org/index.php/all-news/culture/item/7562-litsari-minuloji-epokhi
 

 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.