on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новини регіону

29.11.2021, 11:18

Нa Xepcoнщинi вiдбудeтьcя 18 кiнoфecтивaль дoкумeнтaльнoгo кiнo пpo пpaвa людини

  Зaпpoшуємo пpeдcтaвникiв ЗМI Xepcoнa тa гpoмaдcькиx aктивicтiв ...
29.11.2021, 10:29

Відома херсонська художниця Венера Такаєва відзначає ювілей

    Юбилей Венеpы Такаевой 28 ноябpя иcполняетcя ...
29.11.2021, 10:07

У будинoк нapoднoї xудoжницi з Xepcoнщини пoвepнувcя знaкoвий килим

      Kилим, iз зoбpaжeнням кoтiв, cxoжий нa ...

Лялькотерапія

Незвичайна виставка днями відкрилася у стінах обласного художнього музею імені О.Шовкуненка. Народна майстриня Ольга Жукова привезла із села Іванівки Голопристанського району близько сотні українських ляльок. Подібних не побачиш на полиці жодного магазину іграшок.
Ольга Вікторівна мешкає у мальовничому краї, де поруч і ліс, і море, і духмяні принади полів та луків. З їх дарів - деревини, водоростей, сухоцвіту, сіна, а також льону та вовни - і народжуються її ляльки. Авторка не приховує: язичницькі часи далеко у минулому. Там, де колись в оселі стояла лялька, у православних християн сьогодні ікона. Але народні іграшки не зникають з наших домівок. Вони - окраса інтер'єру, доповнення домашнього затишку, відображення історії українського костюму. І до кожного свята - свої. Великодні ляльки впізнаємо за вбранням символічних кольорів: червоного, малинового, зеленого. У них в руках - кошики з мініатюрними писанками і крашанками. Зимові народні іграшки - це різдвяні Солоха, Зима, Гетьманівна, ляльки-стовбчанки тощо.

- Першу ляльку-мотанку я виготовила сім років тому. Сьогодні в мене їх вже сотні. Навіть не можу порахувати точно, адже дуже люблю їх дарувати, - розповідає Ольга Жукова. - У роботі над ними забуваю про всі хвилювання, негаразди і потреби. Навіть не хочеться перериватися на відпочинок. Огортає неперевершене відчуття творчості, а коли тримаю в руках вже готову ляльку, душа завмирає. Ось така вона, лялькотерапія.

Найкращий друг і помічник майстрині у її захопленні - чоловік Михайло. Разом з нею він збирає матеріали, виготовляє підставки для ляльок, надихає на проведення майстер-класів.
Народні іграшки - далеко не єдине, чим може здивувати родина Жукових. Уся їхня садиба - справжнє втілення рідних традицій і звичаїв. І аби доторкнутися до зразків споконвічної української культури, до наших пісень, колядок і щедрівок, народних промислів, люди долають тисячі кілометрів з різних куточків світу.

Тетяна Підгородецька
“Новий день”.- №15 (4905).- 08.04.2010.- стр.20

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.