on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Новини регіону

02.12.2021, 09:31

Херсонська легенда: не стало народного артиста Харіса Ширінського

  Невимовний сум і велика втрата для Херсонщини. Із життя раптово ...
30.11.2021, 10:26

Херсонці знову перемогли. Тепер у Тайбеї та Лос-Анджелесі

  Как ранее сообщало наше издание на кинофестивале «Бардак» ...
29.11.2021, 11:18

Нa Xepcoнщинi вiдбудeтьcя 18 кiнoфecтивaль дoкумeнтaльнoгo кiнo пpo пpaвa людини

  Зaпpoшуємo пpeдcтaвникiв ЗМI Xepcoнa тa гpoмaдcькиx aктивicтiв ...

Місто «струшують» арт-інтервенціями

Знизити рівень конфлік­тності в суспільстві мож­на за допомогою інстру­ментів сучасного мистец­тва, впевнені члени Цен­тру молодіжних ініціатив «Тотем» Сергій Дяченко та Юлія Манукян. Майже 20 років во­ни реалізують у Херсоні проекти, пов’язані з куль­турним розвитком міста, залучаючи до діяльності і людей, причетних до мис­тецтва, і тих, для кого ця частина життя поки що залишається темним бо­ком Місяця. Цього разу спільно з фондом громади міста Херсон «Захист» та ініціа­тивною групою проекту «СОУС. Культура юга Ук­раины» центром запущено проект «Арт-підхід до діа­логу», метою якого стало примирення роз’єднаних через суспільно-політичні проблеми мешканців Хер­сонщини. Організатори ініціативи розмірковували, яку силу має культура у вирішенні конфліктів.

— Проект називається «Арт-підхід до діалогу». Ді­алог між ким і ким?

Сергій Дяченко: — Дуже складно, коли у вас тема, яка не об’єднує, а навпаки. Війна. Претензія один до одного. Арт-підходи зав­жди краще працюють, тому що це щось третє, що не стосується проблеми нап­ряму. Це сучасне мистец­тво, це не етнографія, тому тут нема яскраво вираже­ної однієї чи другої націо­нальної сторони. Це щось таке інтернаціональне, що привертає увагу. І це інтер­національна мова — мова мистецтва, яка зрозуміла тим, хто не розуміє іншої.

У проекті багато рівнів безпосередньо діалогу. По-перше, це художники. Ми, зокрема, співпрацювали з митцями, які залишилися в Криму, працювали с пере­селенцями. По-друге, це ді­алог художника і громади. Виставка проходила в бом­босховищі. Для нас було важливо, як проект сприй­мають мешканці Херсона чи навіть цього двору, де бомбосховище розміщене. Проект їх зацікавив, бо во­ни ніколи не бачили бом­босховище з цього боку і не знали, що там можна роби­ти такі акти мистецтва або вести розмову на такі складні теми.

По-третє, діалог іще й із владою. Така практика в нас була, коли шукали приміщення для цієї вис­тавки. Всі міські кому­нальні об’єкти перебува­ють у власності управління житлово-комунального господарства, і його пред­ставники підшукували нам приміщення. Мені сподо­балося, що в них був такий азарт. Вони не вірили, що прийдуть люди, що з’яв­ляться якісь відгуки і їх теж похвалять за те, що місто так підключилося до цієї справи.

— Тобто, на вашу думку, примирення, про яке йдеть­ся у вашому проекті, мож­ливе тільки через діалог?

Сергій Дяченко: — Так. У будь-якому вигляді, але цей діалог повинен бути. Наприклад, на виставці був фотопроект, присвяче- ний місту Скадовську. Що може спонукати до прими­рення людей, які абсолют­но різні: хтось працює в магазині, хтось — на будів­ництві? В них можуть бути різні точки зору стосовно того, що відбувається в країні, але їх усіх об’єднує одне — любов до свого рід­ного міста. Дівчина-фотог- раф запропонувала примі­ряти усім розкішні вуса засновника Скадовська. І по обличчях людей на знімках можна було поба­чити, наскільки вони раді такій темі, яка поєднує їх усіх.

— Наскільки велика роль на цьому шляху примирення у культури?

Сергій Дяченко: — Мис­тецтво — це універсальна мова. Повернути Крим і Донбас можна не війною, не закидами один одному, не пошуками того, хто ви­нен, а чимось третім. Це може бути економічне зростання України. Але з нашого боку ми кажемо, що культура — це теж за­сіб, який може допомогти у цьому. Вона поєднує, відволікає від багатьох проблем, захоплює повніс­тю. Я не знаю більш уні­версальної мови.

Але й культурі струс не- обхіден постійно. Як Май­дан перетрусив нас, так і мистецтво треба перетрушувати, щоб воно не зас­трявало у чомусь, не тону­ло в якомусь болоті, щоб рухалося вперед. В нас є ще думка зробити його конструктивним, аби по­тім впроваджувати у галузь містобудування. Запустити оці арт-інтервенції у поки­нуті підприємства, будівлі, заводи, парки, які нікому не цікаві, щоб привернути увагу до цих проблем. Ко­ли там щось з’являється цікаве, місцеві мешканці починають підтягуватися, починають займатися бла­гоустроєм самотужки. Це теж діалог.

Маруся Педоренко
http://www.golos.com.ua/article/263358

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.