on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Теми > КУЛЬТУРОЛОГІЯ > Релігії в Таврії > З молитвою до святої землячки

З молитвою до святої землячки

Канонізацію блаженної Домніки Олешківської, яка відбулася 15 липня, православні християни Херсонщини вже встигли назвати подією року. Аби вклонитися її мощам, до Свято-Духівського кафедрального собору прибули люди з усіх куточків області. А Божественну літургію очолив особисто Предстоятель Української Православної Церкви, митрополит Київський і всієї України Володимир. Хто вона, черниця, яка ще у середині XX століття жила серед нас, а сьогодні благословляючим поглядом дивиться на своїх сучасників з ікони? Аби з'ясувати це, «НД» вирушив ...в Олешки (Цюрупинськ), місто, яке стало свідком служіння Господу і чудесних справ блаженної Домніки.

Чудеса та й годі
— Колись мої батьки завітали до матушки Домніки у гості. Тільки-но переступили поріг, а вона й каже: «А що то за хлопець з вами прийшов?!». Виявляється, той хлопець — я. Мама була лише на перших місяцях вагітності, а Домніка вже відчула це, — розповідає про чудеса олешківської черниці протоієрей Симеон Бабійчук. Саме йому автор цих рядків завдячує за подорож по місцях, де жила Домніка. Отець Симеон — настоятель храму святої рівноапостольної Ніни, що стоїть якраз на території колишнього Свято-Успенського жіночого монастиря. Наприкінці XIX — початку XX століття тут жили близько 250 послушниць. У 1896 році до монастирської школи вступила і 15-річна Домна Ликвиненко. Здобувши духовну освіту, дівчина ані на йоту не вагається з подальшим життєвим вибором і приймає постриг у черниці з ім'ям Домніки (на честь преподобної Домніки).
Згодом усі, хто знав цю послушницю, переконалися: Господь наділив її не лише великим і співчутливим серцем, глибокою релігіозністю, а й даром провидіння.

— Словами вона передрікала зрідка. Переважно давала предмети, які щось символізували. Ми звикли: тільки-но матушка Домочка простягне у руці чи то хліб, чи то складені навхрест комишини, чи то камінчик, чекай радості або біди, — розповідає парафіянка храму святої Ніни і давня знайома покійної Домніки Ганна Безпала. — Пам'ятаю, як одного разу вона постукала у нашу хату, а вдома була лише моя тітка, і каже: «Маріє, я тобі у колодязь кину цілу жменю дрібняків». І пішла. Відтоді у нашій родині припинили бідкатися через безгрошів'я. Не те що ми стали заможними, але на життя завжди вистачало. Передрікала і великі події. Одного разу відчула, що у майбутньому затоплять великі території біля Дніпра. Через десятки років тут побудували Каховську ГЕС.

У своїй вітчизні— не пророк
Матушка Домніка бачила не лише майбутнє, а могла зазирнути у серця людей, які її оточували. Через це, мабуть, і заходила не в кожну хату, до якої запрошували господарі. Зате приймала багато людей сама: за порадою і благословенням до неї приїздило духовенство і православні віруючі з усієї Херсонщини,.Миколаєва та Запоріжжя.
— От тільки хто не любив Домніку, так це сестри з її монастиря. Недарма існує вислів: немає пророка у своїй вітчизні. Більшість вважали її дивакуватою, юродивою, — згадують сивочолі місцеві жительки. — Вона й на вигляд була особливою: маленького зросту, трохи згорблена. Завжди ходила у чорному, і на голові — велика чорна хустина з китицями. Навіть діти часто дражнили її.

Володіючи даром прозорливості, матушка Домніка важко переживала часи масового знищення православних храмів. Так, напередодні 1917 року сестри Свято-Успенського монастиря помічали, що вона залишає на пасовищі худобу і йде у кукурудзяне поле. Усамітнюючись, піднімає у небо руки і зі сльозами виголошує молитви за рідну обитель. Уже восени 1920 року в Олешках до влади прийшли більшовики. В обителі розмістили дитячу колонію, а все монастирське майно націоналізували. Матушка Домочка не шукала прихисток по храмах інших міст. Оселилася на Слобідці у будиночку однієї вдови і прожила в неї до самої смерті.
—Стою я на Божественній літургії, коли канонізували Домочку, а якась парафіянка запитує, чи не знаю я, хто така, ця блаженна Домніка?! Коли ж вона почула, що це була моя сусідка, відповіла: «Якщо так, то ви вже благословенні Господом», — розповідає цюрупинчанка Любов Коваленко, яка у середині минулого століття жила через кілька хат від домівки матушки Домніки.

Воістину свята
У тому, що ця людина була святою, отець Симеон переконався, коли були знайдені мощі небіжниці: «Від них ішов легкий приємний запах, нетиповий для померлих». Разом з мощами знайшли дерев'яного натільного хрестика і параман (приналежність одягу черниць) — беззаперечний доказ того, що Домніка була справжньою черницею.
— Канонізуючи людину, церква прагне нагадати суспільству, що християнські ідеали можливо реалізувати за життя. А канонізація людей, які ще зовсім недавно були серед нас, — свідчення, що церква живе сучасним життям, — зауважує прес-секретар Предстоятеля УПЦ, протоієрей Георгій Коваленко. — У цьому також простежується спадкоємність традицій православного християнства. Адже наших перших святих — Бориса і Гліба — теж канонізували невдовзі після їхньої смерті. Так відбулося і з блаженною Домнікою. Ще півстоліття тому вона ходила по цій землі і творила добрі справи, а сьогодні, чуючи наші молитви, посилає свою святу допомогу з небес.

Тетяна ПІДГОРОДЕЦЬКА.

P.S. 16 серпня о 18.00 від Свято-Духівського кафедрального собору (м. Херсон) розпочнеться хресна хода, під час якої мощі блаженної Домніки Олешківської будуть перенесені до храму святої рівноапостольної Ніни (м. Цюрупинськ).

Новий день.-30.07.2009

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.