on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...

 

На сцені театру - сповідь наркомана

На сцені театру ми звикли бачити відомих, професійних акторів. У мистецтві ж бо випадкових людей не буває... Стереотип і не більше того, говорить режисер Сергій Павлюк. Знаний постановник вивів на підмостки не просто людину, яка не мала жодного відношення до театру, а... колишнього наркозалежного. У Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М. Куліша відбулася прем'єра-сповідь. У моновиставі «Ілюзія» виконавець ролі зіграв сомого себе. Мінімум декорацій, на сцені - тільки панцерне ліжко з совдепівським матрацом. Такі й досі є у тюрмах і лікарнях... «Казений дім» - їх у житті персонажа виявиться немало. Спортивний костюм, дуже коротка стрижка, специфічний лексикон із «ти шо на приколе», «ахрєнєть», «ніфіга» і дечим брутальнішим.

Він - звичайний пацан зі спального району, які є в кожному місті. З дитинства хлопець не дуже то й був потрібен батькам, котрі розлучилися, тому виховувала його вулиця. У 13 років спробував наркотики. Починав із таблеток, дійшов до «ширки»... Пройшов через так звану замісну терапію, так звану, бо всі знають, що метадон - це той  самий наркотик, дію якого часто підсилюють алкоголем. «Передоз», не витримало серце, вистрибнув із вікна, під кайфом на машині розбився... Через наркотики загинули брат і купа друзів персонажа. Через них вже на межі був і він сам. Зіскочити з того, що вбиває, допомогли віра в Бога і таки сила волі, що взялася невідомо звідки...

Актор переконливий, не те слово. Річ у тім, що з «кулішівської» сцени під дахом Андрій Скутельник розповідає не якусь ефемерну історію, а свою. Це він був «у системі» майже 20 років. І це він у свої 32 має біографію на кілька життів. Все пережите чоловік виливав на папір - і вийшла сповідь. Історія вчорашнього наркомана, котрий знайшов у собі сили вибратися з безодні, зацікавила креативного режисера Сергія Павлюка. Сама ж ідея створити постановку про долю колишнього наркозалежного належить генеральному директору, художньому керівнику Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша Олександру Книзі. Так з’явилася моновистава «Ілюзія».

«Чому я наважився розповісти про все, що зі мною сталося? По-перше, щоб самому полегшало. Розумієте, воно ж усе сидить всередині, і жити з цим важко. Горе, розділене на двох, - це вже половина горя. А от сьогодні я його зі скількома людьми розділив? Тож якось так виходить, що горя вже немає», - розповідає Андрій Скутельник. Те, що Андрій ніколи до цього не виходив на сцену, режисера Сергія Павлюка не злякало. У нього вже є досвід співпраці з непрофесійними акторами, щоправда, з колишнім наркозалежним робити виставу ще не доводилося. Запитую, як же домігся від Андрія такої переконливості? Все просто - режисер заборонив прагнення до жалю.

- Я сказав Андрію: роби, що хочеш, але ти не повинен викликати у глядача співчуття. Ми часто хочемо поплакати і щоб нас пожаліли, забуваючи, що самі є джерелом своїх проблем і неприємностей, нічого не роблячи для змін. І Андрій мене почув. На відміну від деяких професійних акторів, він не зажатий на сцені, інтуїтивно відчуває музику й світло. Звісно, немає меж для вдосконалення, і ми ще будемо відточувати його гру, але в цілому я задоволений, - зізнався Сергій Павлюк.

Серед глядачів прем’єрного показу профільний лікар. Ірина Бліжевська - завідувачка диспансерного відділення Херсонського обласного наркологічного диспансеру. За її плечима 30-річний досвід роботи з контингентом, який на сцені представив Андрій Скутельник. «Це був катарсис і не інакше. Якщо чесно, я вражена тим, наскільки реалістично акторові вдалося передати відчуття наркозалежної людини, той біль і те напруження. Впевнена, у нього велике майбутнє. І потім, ця вистава корисна для всіх, хто має залежність, і не тільки від наркотиків. її треба показувати якомога більше, - розповіла лікарка.

Виставу «Ілюзія» створено за підтримки Міжнародної антинаркотичної асоціації, зокрема, її Херсонської філії. За даними цієї організації, наразі в Україні неофіційно 4 мільйони (!) на-козалежних, з яких тільки 400 тисяч осіб перебувають на обліку. Зіскочити ж із «системи» вдається мало кому, лише одному-двом людям із десяти. «Не побоюся того слова, але зараз в Україні наркоманія досягла масштабів епідемії. Це пов’язано з появою надзвичайно токсичних наркотиків і нових методів розповсюдження небезпечних препаратів і речовин для їх виготовлення, - зазначив керівник Херсонської філії Міжнародної атинаркотичної асоціації Дмитро Костяков.

Вже 20 січня виставу «Ілюзія» планують показати у Київському спортивно-тренувальному таборі, де проходять реабілітацію ті, хто вживав наркотики. У театрі ім. М. Куліша на «Ілюзію» теж є плани.

Марина Савченко
«Новий день».- №3 (5412).- 15.01.2020.- стр.20

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.