on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Новини регіону

16.09.2021, 12:02

У Херсоні до Дня міста відбудеться циркове шоу

    Продовжуємо знайомити із фестивалями, які ...
16.09.2021, 11:41

Запорізькі археологи знайшли на Херсонщині середньовічну піч часів Київської Русі

    В ході експедиції організованої Національним заповідником ...
16.09.2021, 11:20

У Херсоні з'явився кримськотатарський громадсько-культурний простір

    Новий громадсько-культурний простір з'явився в ...

«Не зітри, роде мій, ті гарячі сліди…»

Ми по праву називаємо свій край козацьким. Саме тут були знайдені одні з перших історичних свідчень про козаччину. А інтерес молоді до героїчного минулого наших предків завжди був щирим і непідробним.
І він знайшов втілення у всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі “Сокіл” (“Джура”). У рамках цієї гри минулого четверга, 25 листопада, відбувся фінал міського конкурсу учнівської молоді “Козацькими стежинами”, проведений Будинком дитячої та юнацької творчості.

Як зазначила його директор Валерія Плутенко, “цей турнір проводиться у місті вперше, і колектив дуже серйозно до нього готувався. Велику роботу провела наш методист Маргарита Пулінець із колегами. Конкурсанти – 9 найсильніших команд-знавців козаччини. Кожна з них виборола це право у змаганнях між майже шістдесятьма навчальними закладами Херсона. Тому вони вже – найкращі. І ми пишаємося їх розумом, інтелектом, знаннями.”

Це були представники загальноосвітніх шкіл №№37,38,53, спецшкіл №№30,51,57, гімназій №3 та №20, навчально-виховного комплексу №56. До участі в конкурсі учні готувалися серйозно: не просто завчили напам’ять певну “порцію” знань, а свідомо і з інтересом цікавляться минулим Батьківщини не перший рік. Серед фінальних конкурсів – вікторина зі знання історичних подій того періоду, уміння знайти і позначити на карті Херсонщини старі й сучасні назви населених пунктів, місця розташування січей або паланок, інших пам’яток. А ще – продемонструвати рівень обізнаності у специфічній козацькій термінології і фольклорі. В останньому конкурсі жодна з команд не допустила помилок і показала відмінне знання прислів’їв і приказок гострих на язик козаків.

Але “найоб’ємнішим” в усіх розуміннях конкурсом турніру, його нелегким “домашнім завданням” стала мультимедійна презентація – подорож місцями козацької слави. Мабуть, не залишилося на Херсонщині жодного такого місця, де б не побували юні дослідники. Серед них – Олешківська і Кам’янська січі, Тягинська фортеця,Свято-Григорівський Бізюків монастир та інші пам’ятні історичні місця нашої області. Усе побачене школярі-краєзнавці сфотографували, описали стан побачених пам’яток, зустрілися з цікавими людьми, і навіть цілком професійно розробили маршрути екскурсій. А дехто з учасників навіть засіб пересування обрав нетрадиційний.

Так, учасники команди спеціалізованої школи №30 здійснили свою експедицію на байдарках дельтою Дніпра, а дослідники зі школи №37 успішно здійснили велосипедний маршрут Херсон – Каховка довжиною майже 190 кілометрів. Переможцями фінальних змагань стали учні гімназії №3. Друге місце посіла спеціалізована загальноосвітня школа №30, а третє – команда школи №38. Кращі краєзнавці – у школах №30, 3 та 38.

Окремою номінацією став конкурс декоративно-ужиткового мистецтва: кожна команда представила виконану власними руками із природного матеріалу композицію або картину на козацьку тематику. Кожна з них була яскравою й неповторною, проте журі назвало кращими роботи відповідно 56, 3 та 20-ї шкіл. Усі переможці та їх керівники-вчителі отримали почесні грамоти і подарунки від реєстрових козаків, від управління освіти та від Херсонського краєзнавчого музею.

Коли дивишся в очі дітей, що світяться непідробним інтересом і бажанням дійсно знати справжню історію свого народу, мандрувати тими місцями, де вона вершилася, то починаєш розуміти, що не все так погано в Україні. І поки є у нас така молодь, ми ще можемо сподіватися на достойне майбутнє нашої держави.

Тетяна Крючкова
“Вгору”.- №48 (427).- 02.12.2010.- стр.17
 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.