on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Теми > КУЛЬТУРОЛОГІЯ > Екологічна культура > Екологічні проблеми руйнування навколишнього середовища у Таврії (Херсонщині) > Підтоплення територій як регіональна проблема незбалансованого природокористування в Херсонській області

Підтоплення територій як регіональна проблема незбалансованого природокористування в Херсонській області

01.01.2007

ПЕРЕХІД до збалансованого природокористування в регіоні потребує розв'язання багатьох екологічних проблем. Так, за останні десятиріччя значна частина населених пунктів та земель Херсонської області тією чи іншою мірою зазнає прояву процесів підтоплення підземними та затоплення поверхневими водами. Особливо масштабними ці прояви були у 1979, 1985, 1998, 2004 та на початку 2005 років. Причому у 1979 та 1985 роках загострення водно-екологічної ситуації через розвиток процесів підтоплення пов'язувалось зі створенням Каховського водосховища та розвитком зрошення. Масштабні прояви процесів затоплення та підтоплення у 1987-1998 та 2004-2005 роках і особливо навесні 2005 року на півночі правобережної частини області, де обсяги зрошення невеликі, підтвердили, з одного боку, поліпричинність цього явища, а з іншого, - недосконалість, а в окремих випадках і низьку ефективність наявної системи захисту від затоплення поверхневими та підтоплення підземними водами. Все це пояснюється тим, що при її влаштуванні не було враховано цілий ряд причин розвитку процесів шкідливої дії вод, причому не тому, що цього не знали, а тому що останніми роками з настанням періоду підвищеної водності на фоні загальних глобальних змін клімату кардинально змінився вплив цілого ряду чинників. Особливо це стосується ролі атмосферних опадів - як їх величини, так і режиму випадання.

Як відомо, територія Херсонської області характеризується значною неоднорідністю природних умов, що зумовлює різний ступінь генетичної стійкості до розвитку процесів шкідливої дії вод та характер їх прояву. При цьому основну роль відіграють такі складові природного середовища і природні чинники, як клімат та гідрологічні особливості, рельєф і геоморфологія, породи зони активного водообміну, підземні води, ґрунти, екзогенні процеси тощо.

Станом на 2005 рік найбільшою мірою зазнають прояву екзогенного геологічного процесу Каланчацький, Скадовський, Голопристанський та Високо-пільський райони, на території яких площі підтоплення перевищують 50%, найменше - Ниж-ньосірогозький, Іванівський, Великолепетиський та Горноста-ївський райони, в яких частка підтоплених площ коливається від 2 до 6% .

Загалом по Херсонській області підтоплені території становлять 7790 км2, або 27% загальної площі.
Суцільне (площинне) підтоплення спостерігається в південній, південно-західній та північно-західній (правобережжя р. Інгульця) частинах області.
Підтоплена північно-західна частина Херсонської області (50% у Високопільському та 20% - у Великоолександрівсько-му районах) - безстічна вододільна частина плато, що прилягає до правого берегового схилу р. Інгульця, є зоною постійного широкомасштабного підтоплення, перевалено техногенного характеру. Серед природних чинників слід зазначити низьку дренованість території, високе залягання важких суглинків і глин, наявність подових утворень.

На вододільній чистині плато між р. Інгульцем і Каховським водосховищем на південний схід від річки у межах Високо-пільського, Великоолександрів-ського та в західній половині Нововоронцовського районів виділяється зона суцільного потенційного підтоплення (з глибиною залягання рівня ґрунтових вод 3-5 м). З розширенням площ зрошення тут можливий масовий приріст площ постійного, а у південно-східному напрямі - і потенційного підтоплення.
Швденно-західна частина Херсонської області (дельта Дніпра) з середнім ступенем дренованос-ті, заболочена, перерізана численними рукавами і старицями, є зоною суцільного підтоплення (підтоплено 42% території Біло-зерського, 63,5% - Голопристан-ського і 30% Цюрупинського районів). Для цієї території характерне посилення природної уразливості до підтоплення за рахунок потужного водогосподарського навантаження - експлуатації Інгулецької зрошувальної системи з великою кількістю зрошувальних каналів. Прилегла територія є зоною потенційного підтоплення, де при сучасному рівні меліоративних робіт слід очікувати зростання площ постійного підтоплення (Білозерський та центральна частина Голопристанського і Цюрупинського районів).

Ліва пригребельна частина Каховською водосховища, для якої характерні . природно-техногенні умови, що зумовлюють розвиток підтоплення, зазнає постійно зростаючого техногенного навантаження. Тут, а також у південно-західному напрямі - уздовж Північнокримського каналу - спостерігається площинне підтоплення внаслідок значного техногенного навантаження. На прилеглих територіях (Цюрупинський район) виділяються площі потенційного підтоплення, де в наступні роки можливе збльшення площ постійного підтоплення.

Найбільше підтоплена (до 50% і 64% у Скадовському і Каланчаць-кому районах відповідно) південна частина території області, де природно-техногенне підтоплення має суцільний характер. Для цієї зони характерне посилення існуючих раніше природно-техногенних чинників розвитку процесу підтоплення внаслідок потужного водогосподарського навантаження - великої кількості зрошувальних каналів (Швнічнокримський, Краснознам'янський та ін.). Тут слід очікувати зростання площ підтоплення у напрямі від підтоплених територій на північ під впливом постійно зростаючого іригаційного навантаження.
На решті території спостерігається лінійне підтоплення уздовж іригаційних каналів з утворенням підземних куполів розтікання. Слід відзначити, що у зрошуваній зоні Херсонської області майже всі траси каналів проходять в широтному напрямі, перетинаючи основний потік підземних вод, що зумовлює інтенсивне підняття їх рівня, часто до критичного положення, особливо з підпірного боку каналів.

Східна частина Херсонської області характеризується такими природно-техногенними умовами, які зумовлюють розвиток процесу підтоплення. Введення нових масивів зрошення в північно-східній частині території Херсонської області (Верхньорогачицький та Нижньосірогозький райони) спричинить зміни геологічного середовища під впливом іригаційного освоєння і, як наслідок, зростання площ постійного і потенційного підтоплення.
У Херсонській області станом на 2005 рік порівняно з 1982 роком спостерігається приріст площ підтоплення по всіх регіонах. Максимальний приріст площ зафіксовано у районах: + 324 км2 (46%) - у Високопільському, + 290 км2 (19%) - у Великоолександрів-ському, + 379 км2 (16%) - у Гені-чеському, + 291 км2 (16%) - у Білозерському. Очевидним є максимальне зростання площ підтоплення за рахунок земель, зайнятих інтенсивною водогосподарською діяльністю.
Розподіл підтоплених площ по роках наочніше представлено в таблиці.
Отже, з роками території, уражені підтопленням, поступово збільшуються. Слід очікувати зростання площ підтоплення за рахунок потенційно підтоплених у західній і південній частинах області, а з уведенням нових масивів зрошення - і в північно-східній.
Таким чином, визначальним чинником розвитку підтоплення на території області є інтенсивне і тривале проведення водних ме-ліорацій (експлуатація великих іригаційних каналів і зрошувальних систем).
Розв'язання проблеми підтоплення територій Херсонщини та перехід на збалансоване природокористування потребує поліпшення гідро геолого-меліоративного та еколого-санітарного стану зрошуваних ландшафтів і опти-мізації сільськогосподарської та водогосподарської діяльності.
Для поліпшення гідрогеолого-меліоративного стану на підтоплених територіях необхідно провести очищення колекторно-дренажної системи від рослинності та замулювання з доведенням їх глибини до проектної позначки.
Для ліквідації природної безстіч-ності ряду територій області та відведення поверхневих і підґрунтових вод слід побудувати горизонтальний дренаж. Розвантаження неогенового горизонту в зоні підтоплення можна здійснити за рахунок самовиливних свердловин, експлуатація яких практично не потребує матеріальних витрат.

З огляду на велику строкатість в глибинах залягання підґрунтових вод, їх мінералізацію та сольовий склад ґрунту, значну їх динамічність, для запобігання несприятливим наслідкам підтоплення, що проявляються у погіршенні родючості ґрунтів, необхідно здійснювати постійні спостереження за динамікою, хімізмом підґрунтових вод, засоленістю та осолонцюванням ґрунту, а також його родючістю (еколого-меліоративний моніторинг).
Комплекс заходів, спрямованих на подолання проблеми підтоплення на Херсонщині включає проведення наукових досліджень, які мають дати сучасну оцінку еколого-економічної
ефективності роботи наявного дренажу (горизонтального і вертикального); наукове обґрунтування щодо відновлення проектного режиму роботи штучного дренажу, а також впровадження системи екологічного моніторингу в межах області.


Лянзберг О. В., Малєєв В. О.
Херсонський державний аграрний університет
Екологічний вісник.-січень-лютий 2007

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.