"Хроніки вишиванки" у Каселі

«Ваші сорочки бачили як летить кинджал, пересиділи в укритті і з божою допомогою вже в Пшемишлі» - пише Liza Evseeva.

Мене тіліпає. Це була саме та ніч, коли у центрі Львова пролунали вибухи. О 5 ранку друзі стояли на вокзалі, тримали в руках наші запаковані сорочки для виставки в Каселі...

Сьогодні відкривається виставка у крутезному просторі UK14. Я не знаю, чи воно назвається UK як UKraine, чи просто так співпало. Але я одразу погодилася, коли Juilia Lap сказала, що німецькі куратори хочуть проєкт "Хроніки вишиванки" на Ніч музеїв у Каселі. Були довгі перемовини - а може не все вішати, а може просто роздрукувати фото... У підсумку всі три сорочки поїхали і доїхали. У підсумку вони в центрі Каселя.

Знаєте, що найцікавіше? Німецьких кураторів найбільше цікавило, як нам вдається от так гуртуватися, щоб робити не індивідуальні, а колективні мистецькі проєкти, бо митці індивідуалісти апріорі, а у суспільстві з вільною ринковою економікою цей індивідуалізм лише посилюється. Виявляється, ми цікаві нашими практиками згуртування навіть у мистецтві.

Власне, "Хроніки вишиванки" з самого початку були про це - про херсонських митців, які розкидані по світу, але разом робили ілюстрації до щоденника, який писала в окупації Инна Микуцкая. Щоденник з ілюстраціями тут:

https://cmitotem.wixsite.com/diary

Напишіть свій коментар

Ваше ім'я

E-mail (не буде опублікований)

* Текст повідомлення

Введіть число, яке Ви бачите праворуч

Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.