Щасливі по-голопристанськи
04.10.2007
Хочу жити, як в Голій Пристані» — такі слова мер маленького міста на Конці Анатолій Негра чув не раз від гостей, яких тут завжди радо зустрічають всією громадою. Причому зачаровані красою Голої Пристані не лише співвітчизники, а й поляки, румуни, прибалти, гості з країн СНД. Щороку місто набуває нових красот та привабливості. Тепер інвестори вкладають кошти не лише в інфраструктуру відпочинку, бо природа справді щедро обдарувала цей край, а й у розвиток торгівлі, харчової та переробної промисловості, Причому зі збереженням екологічної чистоти краю.
ДЕНЬ міста щороку традиційно збирає жителів і гостей великою дружною родиною. Цього року святкування його 298-ї річниці припало на 29 вересня. Голу Пристань заливало ласкаве сонце бабиного літа, море музики, квітів, різнобарвних повітряних кульок, усміхнених городян, які пройшли центральною вулицею родинами, шкільними колективами. Поруч з молоддю — ветерани війни та праці, старожили, яким виповнилося по 90 і більше років, золоті подружні пари, молодята.
Піднесений настрій був ознакою того, що місто вміє добре працювати і відпочивати. Мало не щодня його вулиці набувають нового естетичного та архітектурного вигляду. Гола Пристань — місто доглянуте, немов дитина, яку всі люблять та пестять, й затишне, бо в ньому дбають і прозелені насадження, і про квіти, впорядкованість вулиць та доріг, ошатні будівлі установ та приватних власників. На багатьох будинках таблички «подвір'я зразкового порядку» — ознака заслуженого найвищого визнання хазяйновитості господарів. Дбають в місті не лише про відкриття торгових точок, барів та ресторанів, хоч це теж додаткові зручності для городян та кошти в місцеву казну, а й про дитячі майданчики та атракціони, музеї, пам'ятники та обеліски. Адже Гола Пристань з честю вшановує пам'ять славних земляків й щороку молодіє разом з появою новонароджених мешканців. Цих поважних громадян місто традиційно відзначає подарунками. Ось і на святі вшановували сотого маленького мешканця міста, котрий народився в молодій родині Шевцових. Дружно кричали «гірко!» не лише молодятам, які у день міста поєднали свої долі, а й золотим подружнім ювілярам, котрі кружляли у вальсі на головній сцені свята.
Благословляють мера Анатолія Негру на добрі вчинки на благо міста разом з городянами и духовенство, численні меценати. Вони єдиною громадою роблять Голу Пристань ще гарнішою. За покликом душі на іменини відвідують рідне місто ті, кого доля закинула далеко. І все ж з гордістю вони згадують, що «з Херсонщини, з Голої Пристані, бо в серці свій край бережуть». Патріотизм по-голопристанськи — це особливе відчуття щастя єднання з цим краєм, який неможливо розлюбити, навіть перебуваючи на відстані від нього.
Велика концертна програма для глядачів була пересипана вшановуванням тих, хто творить історію міста. Це представники різних поколінь, кращі трудівники підприємств та організацій, спонсори та меценати, гості — представники міських громад з Херсона, Каховки, Берислава, Каланчака та інших міст. Їм є чому повчитися у голопристанців, є чому позаздрити, є на кого рівнятися. З висоти пташиного польоту споглядали на місто парашутисти, спортивну майстерність у стрибках яких мали нагоду оцінити присутні на святі. Найтепліші слова вітань висловлювали городянам під час свого виступу професійні артисти зі столиці, а пізнього вечора набережну Конки осяяли яскраві зорі святкового салюту як довершення величності свята на честь славного міста, яке через два роки відзначить три сотні літ.
Олена НЕЧИПУРЕНКО.
Новий День.-4.10.2007.
