on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Новини регіону

30.07.2021, 09:04

Всеукраїнський дистанційний відбірковий Фестиваль-конкурс козацької культури «Козацькі Барви» (Херсонська, Житомирська, Чернігівська області)

Термін проведення фестивалю-конкурсу : 1 серпня - 25 серпня 2021 року. Термін ...
30.07.2021, 09:02

У Херсоні відбувся благодійний концерт на підтримку диригента оркестру "Гілея"

    29 липня у Херсоні в одному з ТРЦ відбувся благодійний ...
30.07.2021, 08:53

До херсонського музею передали артефакти, які знайшли під час розкопок

    Артефакти, знайдені минулого року під час розкопок ...
> Теми > Література > Літератори в Таврії > Ще одна версія «Кримських сонетів»

Ще одна версія «Кримських сонетів»

Попри певну слов'янську зрозумілість, навіть польську поезію, особливо лірику, українською перекладати доволі непросто. А тим паче сонети, які є однією з найскладніших канонічних форм лірики.
Першим до українського читача «Кримські сонети» з посвятою «Товаришам по кримській подорожі» повною мірою «привів» Максим Рильський (рекомендую прочитати «Вибране» польського поета Адама Міцкевича («Веселка», 1984). Раритетним стало ювілейне видання «Кримських сонетів», що з'явилося у 1983 році (видавництво «Таврія») польською, українською і російською мовами. Літературні критики зазначають, що «Кримські сонети» - виняткові за мелодійністю і глибиною думки твори, проникнуті душевним поривом автора до рідної землі - Литви. Ця винятковість для тлумача - камінь спотикання.

Схвально, що херсонська поетеса Людмила Степаненко не побоялася опинитися «в тіні» двох великих поетів - Адама Міцкевича і Максима Рильського і презентувала читачеві свою поетичну версію «Кримських сонетів», щойно виданих у Херсоні польською (оригінал) і українською (переклад) мовами. У своїй передмові лауреат перекладацької літературної премії імені М. Рильського Станіслав Шевченко зауважує: «Трапляється, що заради точнішої передачі художніх засобів, філософської глибини перекладачі дещо відступають від розміру чи деталей твору».
Як на мене, це зауваження вельми дискусійне. На цю дискусійність вказував і сам Максим Тадейович: «Сувора простота, що слова зайвого в свої рядки не прийме». Коли відверто, то Людмилі Степаненко поки що (нестача перекладацького досвіду) не вдається уникати отієї зайвини.

Справа це наживна, якщо не зупинятися на певних здобутках, опановуючи лексичне багатство передусім рідної мови, про що говорив мені мій давній приятель і один із кращих сучасних перекладачів із польської одесит Анатолій Глущак. Якщо не зупинятися, то не будуть вкрадатися русизми, неправильні наголоси, стилістичні похибки...
Що ж до передачі філософської глибини, то з цим надважливим завданням, здається, Людмила Степаненко впоралася. Це саме та глибина, якої бракує нашим модерним «сонеторобам». Сам факт появи «Кримських сонетів», проілюстрованих, до речі, акварелями Олександра Степаненка, чоловіка Людмили, у Херсоні вельми позитивний. Хоча б тому, що подія ця - спонукальна: осилити (зі словником чи без) Міцкевича польською і, може, спробувати й собі запропонувати власну поетичну версію, а також перейнятися творчою постаттю вигнанця, котрий, споглядаючи кримські пейзажі, смуткував за найдорожчим - вітчизною. І туга ця - для наслідування.

Василь Піддубняк
«Новий день».- №16 (5063).- 18.04.2013.- стр.18

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.