on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Новини регіону

16.09.2021, 12:02

У Херсоні до Дня міста відбудеться циркове шоу

    Продовжуємо знайомити із фестивалями, які ...
16.09.2021, 11:41

Запорізькі археологи знайшли на Херсонщині середньовічну піч часів Київської Русі

    В ході експедиції організованої Національним заповідником ...
16.09.2021, 11:20

У Херсоні з'явився кримськотатарський громадсько-культурний простір

    Новий громадсько-культурний простір з'явився в ...

Співець Верховини

23 травня 2011 року виповнюється 100 років від дня народження народного художника України, представника закарпатської школи живопису - Андрія Андрійовича Коцки (1911-1987). Херсонці можуть пишатися тим, що у колекції обласного художнього музею зберігаються твори майстра.
 

На початку ХХ століття з'являється такий феномен, як закарпатська школа живопису. Її створення пов'язане з іменами випускників Будапештської Академії мистецтв Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі. Художники створили в Ужгороді першу приватну студію, названу Публічною школою малювання. Вони намагалися прищепити на українському національному грунті найновіші тенденції європейського мистецтва, змінивши світоглядні орієнтири мешканців Закарпатського краю.

Десятиліття педагогічної подвижницької роботи, участь у виставках та експедиціях, активна громадська, просвітницька діяльність дали плоди: на мистецькому просторі Закарпаття з'явилися творці майбутніх шедеврів: Адальберт Борецький, Ернест Контратович, Василь Габда, Антон Кашшай, Золтан Шолтес та ін.. Ці художники чудово знали традиційну народну культуру українців Закарпаття, що знайшло своє відображення в їх творчості. А характерною рисою їх живопису були велика увага до кольору, яскрава декоративність у поєднанні з реалістичністю зображення.

Одним із найяскравіших представників закарпатської художньої школи та одним із улюблених учнів Ерделі є Андрій Андрійович Коцка. Відомий український живописець народився в м. Ужгород у 1911 році. Навчався у Публічній школі малювання у Й. Бокшая та А. Ерделі. Згодом отримує місце викладача малювання. У 1930–х роках Коцка бере участь у багатьох художніх виставках, а у 1935 році влаштовує першу персональну виставку в рідному місті. Але перший великий успіх прийшов до митця після Всеукраїнської виставки 1939 року. Йому надають стипендію на навчання до Римської Академії Святого Луки, де через рік на звітній виставці Коцка посідає перше місце і, як нагороду, отримує стипендію на навчання в Римській Академії образотворчих мистецтв, де він навчається у професора Ферраці до 1942 року. Навчання у Римі додало його полотнам дещо аристократизму та імпозантності.

Твори А. Коцки оригінальні за стилем та манерою письма, мають яскраву насичену кольорову гаму, він узагальнює форму, не деталізує предмети. Підгрунтям для його творчості стало народне мистецтво, зокрема, ткацтво, килимарство. Його завжди полонила Верховина з колоритними народними типажами й неповторними дівоцькими строями, які побутували в околицях сел Тихого, Сухого. Гуцульщина манила Коцку не менше, ніж Михайла Коцюбинського та Івана Франка.

Художник захоплювався рідним краєм і чимало зробив для нього і як громадський діяч. В Ужгороді він був першим директором будинку народної творчості, працював із Закарпатським народним хором.
Сьогодні, на затишній вулиці Ужгорода, створено меморіальний будинок – музей народного художника України А. Коцки. Колись там жив сам художник, а сьогодні живуть його твори.


Полотна класика експонуються у картинних галереях художніх музеїв Ужгорода, Мукачева, Хмельницького, Чернігова, Донецька, Києва та ін..
У Херсонському художньому музеї ім.. О. Шовкуненка зберігаються три роботи живописця. Одна з них – «Дід з онуками» - має багатофігурну композицію. Старці, молодь, жінки – всі вони колоритні типажі Закарпатського краю. Ясні, світлі й водночас не дуже яскраві, ледь приглушені кольори темперного живопису підкреслюють самобутність національного одягу гуцулів. За роботами А. Коцки, напевно, краще, ніж за фотографіями, вивчати традиційний одяг карпатських долинян, його крій та вишивку.

Прекрасний портретист Коцка створив чимало поетичних образів верховинських дівчат, а також мудрих старців – гуцулів. Дуже вдалими чіткими акцентами він створює типаж. Засмагле обличчя, великі темні очі, задумливий погляд у селянина - горця, зображеного на полотні «Старий гуцул». Чоловік – господар ніби в очікуванні дорогих гостей.

Пейзажі Андрія Коцки, пройняті повітрям і сонцем, приваблюють інтенсивністю кольору. Він натхненно малює близькі його серцю куточки землі у різні пори року. У роботі «Осінній вечір» змальовано краєвид вечірнього гірського пейзажу, який художник створює без жодного зайвого штриха. Рідні полонини, які буяють кольорами осені, огорнув тихий вечір. Декілька хат самотньо видніються на пагорбі. По-хазяйськи прибрані на зелених та охристих багатокутниках полів скирти сіна. Яскраві барви мерехтять, бархатисті тони неначе переливаються, дякуючи талановитій руці майстра, яка народжує карпатську осінь.

Таким був Коцка – яскравий, щирий і майстерний. Його небуденність проявилась як у виборі й трактуванні тем, образів, у ставленні до навколишньої дійсності, так і в колориті його полотен. Колір, барви, навіть звуки ( Андрій Коцка сам радо грав на скрипці ) – ось стихія художника.
Таким був Коцка – зірка з плеяди найвидатніших талантів Закарпаття, із тих митців, які вирізнялися багатогранним вмінням та хистом, гідним Європи.

Марина Заславська,
науковий співробітник Херсонського художнього музею

 (надруковано в газеті "Вечерний Херсон-суббота". 2011. 5 лютого, № 10)

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.