«Танцем я живу»
29.12.2005
Удень свого шістнадцятиріччя Віолетта Нгуєн виступала на сцені Херсонського академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша з сольною танцювальною програмою. Саме там їй і вручили паспорт громадянина України. Погодьтеся, ці дві неординарні події варті того, щоб 2005 рік дівчина запам'ятала на все життя.
Невисока, тендітна, граціозна... Важко уявити, що юна танцівниця — володарка 150 медалей, дванадцятикратна чемпіонка України і шестикратна фіналістка чемпіонатів світу та Європи з сучасних танців (диско, хіп-хоп, данс-шоу).
Віолетта перемагала на турнірах, фестивалях і чемпіонатах в Росії, Білорусі, Казахстані, Німеччині, Чехії, Польщі, Угорщині, Норвегії... Однаково професійно вона танцює сучасні, народні, бальні та класичні танці.
Бог дав їй талант і величезну працездатність. З цим погоджуються всі: і педагоги Таврійського ліцею мистецтв, де вчиться дівчина, і танцюристи-професіонали, і звичайні глядачі. Віолетта ніколи не зупиняється на досягнутому, вона завжди в пошуку нового і цікавого, удосконалює свою майстерність і ділиться нею з учнями. Так-так, ніякої помилки, у Віолетти Нгуєн уже є свої учні, яких вона навчає сучасній хореографії. Для них Віолетта — ідеальний приклад того, чого можна досягти, якщо поставити перед собою мету і наполегливо до неї йти.
- Танцем я живу. Мрію бути не тільки хорошою танцівницею, але й стати в майбутньому хорошим хореографом, створити свою хореографічну школу, — ділиться планами десятикласниця.
Здійснювати мрії їй допомагають завідувачка кафедри хореографії Таврійського ліцею мистецтв Світлана Юріївна Богданова, сестра Наталія Горбань, яка працює тренером танцювального центру «Наталі», президент Української ради танцю Ірена Бузь і, звичайно ж, мама, Тетяна Андріївна Горбань, яка завжди поруч. Між іншим, вона — президент Херсонської обласної громадської організації «Асоціація сучасного і естрадного танцю».
На свій День народження Віолетта Нгуєн запросила до театру усе місто й разом з друзями подарувала землякам справжнє свято.
Софія СЕРЕБРЯКОВА
«Новий день» 29 грудня 2005 р.
