У кожного – своє поле битви
Подих української поезії в рок-музиці докотився до Херсона: 9 грудня в актовій залі Херсонського держуніверситету відбулася мистецька акція “Вітер століть”. Вона триватиме з 8 по 17 грудня й охопить сім міст України – Одесу, Херсон, Кривий Ріг, Кіровоград, Суми, Харків і Дніпропетровськ. Інтелектуальна провокація – так називають “Вітер століть” її ініціатори – рок-групи “Тельнюк: “Сестри” (у складі Лесі та Галини Тельнюк).
“Вітер століть” – це новий напрямок: на диво гармонійне поєднання класики української поезії і класики українського року.
Під час прес-конференції, яка відбулася після концерту, учасники рок-гуртів “Тельнюк: Сестри” та “Кому вниз” повідомили, що поставили за мету “ познайомити українське студентство з кращими зразками українського поетичного слова через близьку та зрозумілу їй рок-музику”. А ще вони наголосили на тому, що прагнуть пропагувати саме мистецтво, а не шоу-бізнес, який знищує ідентифікацію особистості, нав’язує штучні “правила” й погляди, прищеплює примітивні смаки. Це дуже вигідно “временщикам” на чолі держави – тримати людей у напівтваринному стані. І лише справжнє мистецтво дає впевненість у собі і почуття власної гідності”, – зазначив Андрій Середа .
За словами Лесі Тельнюк, працювати із класикою треба дуже обережно, аби не зіпсувати твір, правильно розставити акценти. Так, до віршів Василя Стуса вони прийшли не відразу, дуже важливо було до них “дозріти”, не один раз перечитати збірки поезії . Адже нині “звернення до високих і найкращих зразків української поезії є необхідним”.
І дійсно: ці пісні спонукають слухача до співпереживання, до думання, викликають високе емоційне піднесення, патріотичні почуття. Нікого не може залишити байдужим “Суботів” Т.Шевченка (“…так сміються з України стороннії люди”, – чи ж не актуально нині?), “Досадонька” Лесі Українки , “Мамай” Т.Шевченка. А вірш Олександра Олеся “Ворони”, присвячений в’язням комуністичного режиму, здається просто створеним саме для рок-музики. Мороз по шкірі від цих рядків:
...В наші руки цвяхи вбили,
Наші голови скрутили
І такими жить пустили...
“У кожного – своє поле битви, – зазначили учасники акції. – Наша персональна потреба – писати музику на слова класиків і частину свого серця віддавати вам. Адже від кожного з нас залежить дуже багато, і якщо кожного разу хоча б одна душа відгукнеться, ми вважатимемо виконаною свою місію – формування високоінтелектуального молодого українського суспільства, здатного змінити Україну на краще”.
Тетяна Крючкова,
Вгору.-12.12.2008
