Вийди за рамки!
Днями у приміщенні Херсонського театру ляльок вперше пройшов вечір сучасного танцю і перфомансу, глядачі якого мали змогу зануритися у незвичайний світ модерного танцю контемпорарі та відчути, що таке справжня імпровізація.
Організоване керівником Херсонського театру танцю «Третье лицо» Антоном Сафоновим дійство складалось з трьох частин. Відкривала шоу одноактна вистава «Договір з вогнем» за мотивам скіфської легенди - невпинної боротьби Людини з природними силами - Повітрям і Вогнем. За словами співорганізаторів Юлії Шульги та Яни Дияк, самі актори не знали, який рух буде наступним, адже дійство побудоване на імпровізації: «Є ідея, є певна лінія, за якою вони слідують, але Людина не знає, що буде далі, бо кожен рух - поклик душі, то настрій. Можна не розмовляти з людиною, а бачити все, що вона прагне сказати. Звичайно, є певні танцювальні рамки, яких повинен дотримуватися актор, але найголовніше - фантазія творчої особистості».
Танцюристи працювали босоніж, Настрій вистави підтримував етнічний музичний колектив «ЕтноМуз»: троє босоногих хлопців, які скромно сиділи у кутку сцени, чудово відтворюючи звуки природи за допомогою сопілки, флейти, дар-буки, кахону, диджериду, окаріни та сакухані. У кульмінаційних моментах музика лунала гучно, напружено, усі герої активізувалися, а їхні тіла відлунювали наростаючу енергію. Коли музика завмирала, танцюристи рухались майже беззвучно, було чутно лише їхнє дихання. Публіка боялась зайвий раз ворухнутись, аби не зіпсувати налагоджену гармонію. Людина все ж приборкала Вогонь, уклавши з ним неписану угоду.
Продовжила вечір Дніпропетровська група перфомансу та сучасного танцю «Днепр Контакт Юніт» з імпро-спектаклем «Point off». Це робота про точки збігу, опору та контакту. Спочатку Він та Вона окремо рухалися поволі, ніби знехотя, потім зрозуміли, що не можуть ні кроку зробити, не торкаючись один одного... так і пересувались, наступаючи одне одному на руки, ноги, залізаючи на спину.
Завершила показ спільна праця усіх виконавців та хореографів - перфоманс під назвою «Виходячи за рамки». «Перфоманс — це сплав театру та імпровізації, танцювального та художнього мистецтва», - пояснила ведуча.
Уявіть собі: сцена, посередині довга смуга білого паперу і знак «STOP» на ньому. Одна з героїнь ніяк не могла перейти до іншої умовної площини, де знаходились її друзі, які, у свою чергу, вільно пересувались у просторі. Нарешті, коли ці рамки були подолані, герої змогли «об'єднатися» І отримали змогу вільно, по всій площі: бігати, танцювати, стрибати, падати і вставати, торкатися один одного, радіти і сумувати. А коли у їхні руки потрапили різнокольорові маркери, вони активно почали обмальовувати білий папір і одне одного. То були зовсім хаотичні рухи, які ніби утверджували свободу і всеможливість у цьому світі. У кінці один із них кинув додолу червоний знак «STOP», ніби символізуючи: «Рамок -більше немає!».
«На наш погляд, вийшло все досить нестандартно. Багато хто не знав, що таке перфоманс, тому ми боялись, що публіка може якось неадекватно відреагувати на побачене, але наш глядач цікаво спостерігав за тим, що відбувалося на сцені, і морально підтримував акторів-танцюристів», - діляться враженнями організатори.
Олеся Товсточуб
“Акценти”.- №23 (225).- 22.06.2011.- стр.8