Замість музею – у ботанічний сад!
У ботанічному саду Херсонського державного університету тепер є на що подивитися й окрім колекції рослин. Територія між красиво квітучими кущами і дерев'яним колодязем, що так чудово вписується у пейзаж, розділена чи то ліскою, чи то тонким шпагатом на рівні метрові квадрати. І тут же майорить прапор із символікою Херсона
З недавніх пір тут будують Херсонську фортецю в мініатюрі – з ровами, земляним валом, двома воротами, Катерининським собором, пороховими льохами та будинками. За задумом громадських організацій вже до осені територія перетвориться на дивовижний ландшафтний парк, який повністю повторює конструкцію військово-інженерної споруди XVIII століття.
Вустами немовляти...
Таким чином, у городян з'явиться унікальна можливість побачити фортецю такою, якою вона була понад два століття тому – хай навіть у мініатюрі. З численних будівель фортеці донині мало що збереглося – лише Катерининський собор, Арсенал, та ворота. Зрозуміло, «оборонні якості» Херсона давно стерті – у 1953 році на території фортеці було закладено парк імені Ленінського комсомолу, і практично всі кріпаки, що служили захистом, засипали землею.
Цікаво, що з ініціативою створити копію фортеці у вигляді ландшафтного парку виступила не міська влада, а «низи» – громадські організації, які заручилися підтримкою співробітників Херсонського краєзнавчого музею. Один із співавторів проекту – представник громадської організації «Лицарський клуб» Олександр Семенченко зізнався журналістам, що на ідею його надихнув 9-річний син Данило, разом із яким Олександр якось відвідав музей.
- Восени минулого року він побачив там діораму фортеці, і вона його дуже зацікавила, – розповідає ентузіаст. - Тоді я подумав: а чому б не відтворити її у мініатюрі? Ми подивилися в Інтернеті і виявилося, що у багатьох країнах – Данії, Швейцарії, Франції – вигадали будувати макети головних пам'яток у парках. Чому ж у Херсоні не зробити таке – і для мешканців, і гостей? Дуже добре, що нас підтримала міська влада та меценати. Тепер цю ідею потихеньку втілюємо в життя.
А порохові льохи – із сірникової коробки.
На щастя, з історичними джерелами у нас не виникло жодних проблем, – каже старший науковий співробітник відділу історії Херсонського краєзнавчого музею Сергій Дяченко. - Збереглося безліч креслень того часу. Багато планів цієї споруди знаходяться у військово-історичному музеї у Москві. Копії документів є і в нашому музеї – наприклад, план фортеці 1792 року, один із найточніших, який зробили колись Суворов приїжджав до Херсона. Згідно з кресленнями, ми відновимо всі без винятку споруди фортеці (а їх понад двісті). Буде відтворено земляний вал, дві брами, Палацова вулиця – головна вулиця міста, і вся забудова (а це кілька кварталів). У натуральну величину Фортеця займала територію 1 на 1,5 кілометра, у нас же вона буде набагато меншою і займе площу 30 на 40 метрів. Більшість будівель буде висотою 50 сантиметрів, а найдрібніші об'єкти – порохові льохи – із сірникової коробки. Звичайно, добре б, якби фортеця була більшою. Але тоді вона не сприймається оком. А дуже важливо, щоб вся ця гарна зіркоподібна конструкція сприймалася цілком і вражала. У презентаційному вигляді ми збираємося підготувати міні-фортецю до Дня міста (тобто у вересні), а потім протягом року вже повністю доопрацювати проєкт – добудувати та вдосконалити, замінити деякі будинки більш міцними. Хочемо, щоб фортеця стояла цілий рік, але, можливо, деякі будинки будуть переносними, і ми забиратимемо їх на період дощів.
Будівництво по квадратах.
Наразі йде початковий етап будівництва. Територію 30 на 40 квадратних метрів розбили на квадрати, щоб елементи композиції розташувати у повній відповідності до креслень. 24 квітня відбулося урочисте закладання першого каменю майбутньої фортеці. Враховуючи, що місцем будівництва став ботанічний сад, церемонію вирішили провести у вигляді озеленення території. Зусиллями громадських організацій, студентів та учнів та співробітників ботсаду тут було висаджено 75 саджанців ялівцю та туї. Так «народилася» алея, яка, за задумом, оточуватиме майбутню споруду. Наступним етапом стануть ґрунтові роботи – вони перетворять композицію на багаторівневий комплекс та завершать підготовчі заходи. А далі – справа за самими будовами, яких має бути близько 200.
- Ми поки що не вирішили, з чого вони будуть виготовлені. Зараз думаємо, яким чином технічно простіше все зробити - використовувати штучний камінь або гіпс. Головне, щоб матеріали були довговічними та водночас недорогими, – каже Олександр Семенченко.
І додає, що фортецю принципово вирішили не ставити у парку Ленінського комсомолу, як пропонувала влада. І жодних іногородніх підрядників, щоб не перетворювати проєкт на відмивання грошей. На спорудження фортеці не піде жодної копійки бюджетних коштів – лише гроші спонсорів. Знайшлося чимало охочих взяти участь у проєктІ, серед меценатів вже є один великий банк, низка солідних підприємців міста. Якщо все задумане вдасться здійснити, Херсон отримає чудову пам'ятку – ландшафтний парк: фортеця з пішохідними доріжками всередині та оглядовим майданчиком. Аналогів такому диву якщо не в країні, то на півдні України точно не знайдеш!
Ірина ПАВЛОВА
Гривня, 2008-05-01 (стор. 8)
