on-line с 20.02.06

Арт-блог

01.07.2019, 09:54

Июль-2019

Розпал літа – квітнуть квіти. Липень в гості завітав. Бавився і загубився між м′яких шовкових трав. Яблука червонобокі, груші медом налились. І маленькі пташенята у повітря вже знялись. Різнобарв′я… Різнотрав′я душу й серце веселить. І завмер малий метелик поміж квітами на мить. Лідія Кир′яненко  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Новости региона

08.07.2019, 10:15

Ніч на Івана Купала

02.07.2019, 10:29

«Твоя країна fest» побував у Скадовську

02.07.2019, 10:21

Фестиваль «Козацький шлях 2019» завітає на Херсонщину

> Темы > КУЛЬТУРОЛОГИЯ > Археология Таврии > Любимівські кургани

Любимівські кургани

 

На березі Каховського моря, біля села Любимівка знаходилася велика курганна група, яку ми дослідили у 1968 - 1969 роках. Тут, на території, де, за Геродотом, жили скіфи-землероби, ми розкопали близько п'ятдесяти скіфських поховань IV ст. до н. е. Хоч це був могильник простих скіфів, більшість поховань виявилися пограбованими, але серед десятка незайманих могил чотири належали заможним скіфам. Це невеликі кургани (висотою до 1 м), значно бідніші за вже знайомі читачеві пам'ятки; але і вони дали низку цікавих знахідок. В одному з них був виявлений античний сітчастий лекіф (посудина, в якій тримали запашні речовини), в другому - велика пастова намистина із зображенням обличчя людини, в третьому - антична червонофігурна посудина і золотий перстень з великим плоским щитком (кінці персня заходять один за другий, тобто він безрозмірний і може бути одягнений на будь-який палець). До речі, такі персні були найпоширенішими у скіфів.

В кургані № 2, де була похована дівчинка, виявлено бронзове дзеркало, набір пастових бус різного кольору, темно-зелений пастовий медальйон, інкрустований зображенням змії, виконаним жовтою пастою. Тут же знайшли велику, з високим вушком золоту привіску у вигляді барельєфа, від основи якого відходять чотири жолудеподібні привіски. Барельєф зображує жінку в довгому одязі і головному уборі, руки якої ледь зігнуті у ліктях і підняті догори. Від ліктів звисають круглі плоскі золоті бляшки. Жінка сидить на якійсь тварині, оберненій головою вправо. Подібні привіски знайдено в одному з Мастюгінських курганів під Воронежем й нещодавно - в кургані Товста Могила у Дніпропетровській області. Обидві знахідки відрізняються від любимівської тим, що на них по боках сидячої жінки зображені голови тварин. Привіски з Мастюгінської Товстої Могили передають, як вважають дослідники, зображення Кібели - малоазійської богині - господарки звірів, - що сидить на троні. На жаль, лівий бік нашої привіски пошкоджений, і тому незрозуміло, чи була тут голова другої тварини. Скоріш за все, не було, бо на цьому місці привішене невеличке кільце. Голова тварини любимівської привіски найбільше нагадує бичачу. Дивлячись на неї, не можна не згадати знаменитий древньогрецький міф про викрадення Європи Зевсом. Зевс, зачарований красунею Європою, вирішив її викрасти, розповідає міф. Він перетворився на бика із золотими кучерями. Замилувавшись красенем-биком, Європа схотіла проїхатися на ньому. Тільки вона сіла йому на шию, бик-Зевс кинувся у море й уніс Європу. Цей поетичний міф надихав багатьох митців епохи Відродження та нового часу, але, якщо наша здогадка є вірною, найдавніше його відбиття, виконане у золоті невідомим античним ювеліром ще в IV ст. до н. е., було виявлене у скіфському кургані під Каховкою.

Найбагатшими серед Любимівських курганів виявилися кургани №№ 45 і 38. В обох збереглися центральні могили, причому в обох випадках склалося враження, що люди, які залишили ці кургани, прагнули перехитрувати майбутніх грабіжників, і це їм вдалося. В самому центрі вказаних курганів сородичі померлих залишили кам'яні заклади, а усипальниці у вигляді ям-підбоїв викопали збоку і після цього спорудили насип. В обох курганах побували грабіжники, однак, натрапивши на кам'яні вимостки і нічого не знайшовши під ними, вони припинили пошуки. В кургані № 45, крім двох залізних наконечників списів, двох ножів, сагайдака з 50-ма бронзовими вістрями стріл, ліпної кераміки місцевої роботи, знайшли порожнисту золоту сережку у вигляді напівовалу, прикрашеного сканню, а на черепі і біля нього зібрано було 38 золотих бляшок у вигляді фігури лежачого лева з роззявленою пащею, нашитих колись на пов'язку із шкіри або тканини, яка знаходилася на голові небіжчика.

Ще більш цікавим виявився набір начиння в кургані № 38. Зброя репрезентована тут залізним мечем, двома списами та 135 стрілами. В ногах стояв бронзовий казан на високому піддоні з кістками барана всередині, а біля голови лежав бронзовий черпак, ручка якого завершується голівкою лебедя. Біля черпака лежав античний чорнолаковий лекіф. Шию небіжчика прикрашала гривня, майстерно сплетена з 12 золотих дротинок; по обидва боки від черепа лежали масивні золоті сережки у вигляді вже знайомого напівовалу, кінці якого прикрашають фігурки качок. Сережки пишно орнаментовані сканню. Любимівські кургани становлять інтерес не лише завдяки цим знахідкам. Адже відкриття тут низки непограбованих могил рядових скіфів дає можливість, хоча б на матеріалах Херсонщини, порівняти їх з похованнями скіфської знаті і, таким чином, повніше уявити собі глибоку соціальну диференціацію скіфського суспільства. З одного боку, незчисленні багатства скіфських царів (Огуз з його унікальним для Скіфії склепом і численними золотими та срібними кінськими уборами), вишукана розкіш знаті (Діїв, Перший Мордвинівський та інші кургани), а з другого - могили рабів, що супроводжували своїх панів у потойбічний світ (ті самі кургани), і скромність, аби не сказати бідність, рядових скіфів (Любимівські кургани), серед яких вже помітне розшарування (кургани №№ 38 і 45 біля Любимівки).

Зрозуміло, що такий чіткий поділ суспільства можливий лише за наявності держави з її апаратом насильства над експлуатованою більшістю населення Скіфії, не кажучи вже про підкорених та залежних численних сусідів.

 

Джерело: Лєсков А. М. Скарби курганів Херсонщини. - Київ Мистецтво, 1974, с. 124.


 

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.