Студенти відкопали місто еллінів
19.09.2003
Херсонщина на рідкість багата на археологічні пам'ятки давно минулих епох. Проте «планові» розкопки на її території фактично припинено – немає грошей. Вчені навіть заздрять студентам історичного факультету Херсонського державного університету, які мають можливість вести розкопки стародавнього городища біля селища Дніпровське Білозерського району області та робити відкриття за відкриттям.
Донедавна так зване Білозерське поселення історики відносили до розряду скіфських, започатковуючи свою класифікацію на численних предметах, знайдених у прилеглих курганах. І лише експедиція університету під керівництвом кандидата історичних наук Валерії Билкової зуміла довести хибність цієї гіпотези.
Городище виявилося не просто випадковим притулком кочових племен, а не більш цікавим для вивчення давньогрецьким поселенням VIII-V століть до нашої ери! Воно безперечно потрапляло в Ольвійську хору, тобто перебувало у сфері впливу цієї найвідомішої міста-держави. Підтвердженням цього є маса знайдених у ході розкопок реліквій, які належать саме до виробів еллінів і вказують на постійні торговельні зв'язки з батьківщиною. Окрім бронзових ольвійських монет – асів та півасів, у культурному шарі виявилися теракотові скульптури та амфори з таврами майстерень Афін та Синопу. Відкопали тут також листи глиняної черепиці, що чудово збереглися. У скифів, що кочували в Таврії, сарматів і половців не було в звичаї покривати ними свої житла. А ось греки черепицю з обпаленої глини вже тоді широко використовували при будівництві будинків.
Але чи не найголовнішою знахідкою стали поховання мешканців містечка. - Кістки чоловіка та жінки отримали прижиттєві ушкодження. Тому з великою ймовірністю можна припустити, що елліни були вбиті при штурмі містечка якимось кочовим племенем. Тіла загиблих просто присипали землею, а не поховали відповідно до ритуалу. Дотриматися звичаю, можливо, було просто нікому – решта розділила сумну долю двох загиблих, – зауважує декан історичного факультету ХДУ, кандидат наук Євген Синкевич.
– Виникнення давньогрецьких поселень на території сьогоднішньої Херсонщини – зрозуміла закономірність. Тут перетиналися торгові шляхи, землі були родючі, а угіддя багаті звіром та рибою. Згадки про містечко ольвіополітів у степах Таврії в літературі зустрічалися й до того. Але поселення еллінів у такій близькості до Херсона – рідкість, – доповнює розповідь заступник директора обласного краєзнавчого музею Юлія Ржевська.
Враховуючи історичну важливість відкриття (їм вже зацікавилися університети Канади, Австрії, Росії та Великобританії), Білозерська районна рада нарешті заборонила будь-яку господарську діяльність на території поселення. Тільки багато чого вже не зберегти. «Впритул» до розкопок прокладено зрошувальну систему, ділянки розорані під городи та виноградні плантації. Та й «чорні археологи» намагаються: учасники археологічних досліджень постійно натикаються на варварськи вибиті шурфи та ями.
Померлому містечку еллінів потрібна жива охорона, але забезпечити її нема кому. Втім, від набігів грабіжників стародавніх могил страждає навіть знаменита Ольвія. Що вже там говорити про її маленький форпост у диких степах?
Сергій ЯНОВСЬКИЙ // Гривня № 38(454), 2003-09-19 (стор. 3)
www.grivna.ks.ua/studenty_otkopali_gorod_ellinov.htm
