on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Теми > КУЛЬТУРОЛОГІЯ > Екологічна культура > І зашумить лісами Гілея

І зашумить лісами Гілея

— Ліс для Півдня більше, ніж просто лісі виконуючий обов'язки директора державного підприємства «Цюрупинське лісомисливське господарство» Віктор Мельниченко розкладає на столі службову карту, обводить рукою зменшені у масштабах пустельні простори.
І згадалися слова відомого діяча лісового департаменту Росії В. Булатовича, котрий ще у 1887 році писав: «Наступ пісків набув загрозливого характеру, оскільки вони засипали не лише цінні землі і залишки збережених лісів, але й озера, береги приток Дніпра, руйнували дороги, поглинали селянські садиби...».
«Якщо перейти Борисфен, ідучи від моря, то спершу буде Гілея...», — писав у другій половині V століття до нашої ери давньогрецький історик і мандрівник Геродот.

Загублені у пісках
...За кількасот метрів від гомінкої асфальтівки і починається ця Гілея, у перекладі — країна лісів. Справді — країна, бо простягалася на сотні кілометрів уздовж Дніпра аж до давньоруського літописного Олешшя. І підпирали небо в тій країні липи і клени, в'язи і дуби, берести та ясени. І шуміли там осокори, явори, і горнулася калина до верби...
Не віриться, що була та Гілея, яку в однойменному романі у другій половині XX століття описав відомий письменник Микола Зарудний.
Гілея, за свідченням окремих історичних джерел, почала щезати з лиця землі з другої половини XVIII століття — тоді відбувалося освоєння звільненого від турків і татар Північного Причорномор'я. А вже у 1909 році до Таврійських чергових губернських земських зборів із офіційним посланням звернувся старший таксатор Корпусу лісничих А. В. Пугачов. Фахівець нагадав депутатам, що площа пісків Таврійської губернії — 81 407 десятин (десятина дорівнює 1,09 га. — Прим, авт.), Мелітопольського повіту — 10 437. Та найбільша пустеля прописалася у Дніпровському повіті — 150 260 десятин...

Таксатор А. В. Пугачов також повідомляв: «Починаючи з липня, ми приступили до організації закріплення пісків у губернії... З'ясувалося, що чимало сільських товариств усвідомлюють шкоду і небезпеку пісків і бажали б приступити до закультивування пісків. У сільських товариствах володіють 37% орної землі, решта — піски та місцями плавні».
Після тривалих роз'яснювальних перемовин лісівників із мешканцями олешківської «пустелі» сільські товариства (Новомаяцьке, Раденське, Покровське, Кардашинське та інші) прийняли ухвалу: піски таки необхідно заліснювати. Землевпорядники запропонували селянам обміняти пустелю на «зерно-земну орну землю казенних оборотних степів». Так неозорий піщаний «острів» площею до 30 тисяч десятин, що належав Великокопанівському, Козачелагерському і Раденському товариствам, став найбільшим полігоном для заліснення...
Ціною величезних зусиль, починаючи з 1949-го, наступ на піски вдалося організувати по всьому фронту. Зрештою, у 1970-ті 120 тисяч гектарів Олешківської арени укрили ліси і переліски, сади і виноградники...
То справді був подвиг — в ім'я сущих і грядущих поколінь. Але не одним подвигом живе людина. Тим паче — до науково обгрунтованої лісистості сучасна Гілея явно не дотягує. А щоб дотягувала, потрібен час і час, а ще більше — кошти і кошти!
Зважмо і на те, що останнім часом здебільшого через людську недбалість і зажерливість сотні гектарів лісів знищено підпільними «лісорубами», тисячі — пожежами...

Нове століття — нові горизонти
Щодня за будь-якої погоди близько 300 робітників державного підприємства «Цюрупинське лісомисливське господарство» виходять на трудову вахту. Їх професії можна звести до двох основних груп — творці лісів і їх охоронці. Поле діяльності — від горизонту до горизонту.
— Територія нашого господарства — 32 475 гектарів, — говорить в. о. директора державного підприємства лісомисливського господарства Віктор Мельниченко. — Із них лісова площа становить 22 752 га, у т. ч. вкрита лісом — 16 536 гектарів. — На пісках найбільшої у всій Європі пустелі рости дереву непросто. Не кожне корінь пустить...

— Над цією проблемою билося не одне покоління лісівників. Тих дерев, які росли колись у древній Гілеї, більше не буде. Точніше, не всі тодішні породи дерев, так, як сосна кримська, зможуть рости в цих екстремальних умовах. Якщо брати сьогоднішній день, то хвойні ліси займають 14 187 га і листяні— лише 2 349 гектарів. Здавалося б, он скільки багатства, але бажаного показника лісистості (8%) ми ще не досягли.
...І нагадав Віктор Васильович про страшну пожежу 2007-го, коли нищівний вогонь окупував сотні гектарів лісів на території Цюрупинського і сусіднього Голопристанського районів. Кадри суворої телехроніки обійшли тоді ледь не увесь світ.

І десятьма роками раніше вогонь теж лютував. І теж встиг натворити чимало бід народних. А до пожеж «підпряглося» ще одне нещастя — почав різко падати рівень ґрунтових вод. Дерева одразу ж відреагували — почали всихати. І зараз, треба дати лад (розробити) горільники і усохлий ліс на площі близько 1,5 тисячі гектарів.
А коштів, як завжди, і на цю роботу не вистачає.
— Слава Богу, знайшли кілька бригад зі сторони, які на взаємовигідних умовах рубають всохлі дерева, працюють на згарищах, — говорить Віктор Мельниченко. — Ми ж основні зусилля спрямовуємо на посадку нових лісів. Посадковий матеріал у нас свій — у Костогризівському лісництві організовано базовий розсадник.

Із насінини починається Вітчизна
...Майстер лісового розсадника Надія Ветлянчук «командує парадом». Під її керівництвом кілька жінок плекають, починаючи з сівби, майбутні олешківські ліси.
— В основному, вирощуємо розсаду сосни кримської, — говорить співрозмовниця. — А для того, щоб вона добре росла, треба посіви як мінімум двічі на місяць прополоти і підпушити. Вирощували також акцію, гледичію, тополю...
— А ще самшит вічнозелений, юкку нитчасту, форзицію, деякі види витких троянд, — додає лісничий Костогризівського лісництва Олександр Бекер. — Загальна площа розсадника — 3 гектари. Корисної площі — 2,5 га. Відродили цей розсадник 2005 року. Починали з 10 соток, на наступний рік посіяли перших пів гектара. Крапельне зрошення зробили. Зараз забезпечуємо себе сіянцями стовідсотково, близько мільйона штук можемо реалізувати всім бажаючим.
А тим часом жінки вибирають підкопаний посадковий матеріал, сортують, вкладають у ящики і — ростіть здоровими, ліси!

Десятиліття спливе, поки з цих сіянців піднімуться на піщаних кучугурах кримські сосни, забуяють білими суцвіттями акації...
...У вогких пісках ще не зовсім перегнилі і зотлілі залишки того, що до пожежі лісом звалося.
— Зараз ми перебуваємо у 64-му кварталі, на площі згарищ 1998 року, — розповідає лісничий Цюрупинського лісництва Сергій Бущук. — Тут сосною кримською вручну і частково механізовано здійснюється посадка 2009 року.
Дерева вручну садять за допомогою так званого меча Колесова. Його, вагою близько 5 кг, потрібно підняти і по інерції запустити у пісок. І так — 2400 ударів за день на двох лісівників: навпереміну один орудує мечем, а другий висаджує сіянець...

Старійшина лісового цеху області — Віктор Прокопець, лісничий Дніпровського лісництва — показує і своє господарство:
— Тут, на згарищі 2007 року, у лютому посаджено акацію білу на площі 18,5 га. Листяні породи у пожежному відношенні більш стійкі. Акація тут добре росте. Через 10—20 років на згарищі зашумить новий ліс...
Ніхто з цих людей не сумнівається, що переможе наступ олешківських пісків - ні лісничі Віктор Прокопець і Сергій Бущук, ні керівник Цюрупинського лісомисливського господарства Віктор Мельниченко. До речі, лише недавно став Віктор Васильович до «зеленого штурвалу», а вже чимало встиг, бо ліс для нього — доля. Йому пропонували «хлібну» посаду в обласному центрі — відмовився: «Я скучав за лісом, він мені снився. У цих сагах я малим пастушком пив воду, смак якої повік не забути. Тут моя мала батьківщина...».

Василь ПІДДУБНЯК.
Новий день.-02.04.2009

2. 13.05.2009 10:27
Прес-служба КРУ

ВІД РЕВІЗІЇ НАС ВРЯТУЄ ... ПОЖЕЖА!

Грубі фінансові порушення на суму більше 7 мільйонів гривень виявлено в ході ревізії господарської діяльності державного підприємства „Цюрупинське лісомисливське господарство” за період з липня 2007 по січень 2009 років.

Масштабна лісова пожежа 2007 року охопила територію Цюрупинського лісництва на площі 1,5 тис га. Наслідки невтішні: вогнева стихія завдала фінансових збитків на суму 16,9 млн. грн.

Держава виділила значні кошти на ліквідацію наслідків пожежі та відновлення лісового фонду. Але як показала ревізія, кошти витрачено з порушенням чинного законодавства. А рукотворного лісу як не було так і не з’явилося.  

Начебто, добрі наміри втілено в життя: щоб відновити насадження Цюрупинського лісомисливського господарства, навесні 2008 року на згарищах площею 1,1 тис. га висаджено лісових культур, на які освоєно більше 1,2 млн. грн. Здавалося б, справу зроблено і залишилось чекати, коли виросте ліс.

Однак при висадці молодих саджанців господарство грубо порушило технологічні норми, а саме не обробило ґрунт інсектицидами, аби захистити вразливі сіянці соснових культур від нашестя шкідників та хвороб.

Гіркий результат не забарився. Вже до вересня 2008 року 80% молодих сосен на площі 0,9 тис. га. загинуло. Таким нехитрим способом було зарито в землю 1 млн 120 тис. грн.

Прикметно, що виплекана трударями лісу сировина поставлялася за експортними контрактами до Мальти, Туреччини, Великобританії. Сумно усвідомлювати: допущено збитковий продаж деревини за нижчою від собівартості ціною на суму майже 1,5 млн.грн.

Зафіксовано також завищення вартості робіт по проведенню підрядником санітарної рубки. Як наслідок, підприємство втратило від реалізації лісоматеріалів тисячі гривень. Не обійшлося й без заниження балансової вартості відомчого житлового фонду на суму понад 47 тис.грн.

В Раденському лісництві не діяли виробничі потужності по виготовленню ефірного екстракту та хвойно-вітамінного борошна. Проте на них нараховувалася амортизація. Ось так «уболівали» господарі за економію, вдумливе використання коштів та ефективний менеджмент!

Начебто вкрай потрібна справа - перед висадкою лісу „справжні господарі” Цюрупинського лісгоспу провели рубку згарищ. Співставлення офіційних даних між проектом лісогосподарських та протипожежних заходів по розробці згарищ з реальним виходом деревини виявило розбіжності аж у 21 тисячу кубометрів ділової деревини. Куди ж вона поділася? Таким чином, підприємство втратило загалом понад 700 тис.грн. коштів.

З вини керівників господарства, за відсутності спеціального дозволу на виконання будівельних робіт та спеціального дозволу на розробку корисних копалин державного значення, незаконно видобуто піску в кількості майже 275 тис. тонн. В свою чергу, підрядній організації незаконно реалізовано пісок (у вигляді сплати за виконані роботи), що призвело до збитків на загальну суму понад 2 мільйона гривень!

Не за цільовим призначенням використано пальне на суму понад півмільйона гривень. Окрім того, порушено порядок обліку майна та виплати зарплати, при експлуатації автотранспорту.

Отже, на підприємстві, де працює 287 осіб, суворого контролю за витрачанням фінансів не було.

Матеріали ревізії, в яких з подробицями розповідається про пряме шахрайство та нанесення громаді чималих збитків, передано правоохоронним органам для прийняття рішення щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у правопорушеннях.

Прес-служба КРУ в Херсонській області

1. 06.05.2009 00:29
Вита

По данным Дегодюка (2005), в советское время, распаханность земель Херсонщины составляла 91%. Сейчас малопродуктивные, засоленные, эродированные земли зарастают сорняками и конечно же нуждаются в залеснении их и залужении. Притом предварительное залужение земель, на которых высаживают лес, на мой взгляд, создало бы более благоприятные условия для приживаемости саженцев. Ведь влажность воздуха в травостое гораздо выше чем на раскаленном песке и температура воздуха соответственно ниже, а это так важно в первые годы жизни молодых деревьев. Будут ли жить травы? Будут, если грамотно подобрать состав смеси и посеять вовремя. Конечно же сеять лучше в августе, пусть даже в сухую почву. Первый дождь вызовет всходы, сокращение длины светового дня заставит растения развивать мощную корневую систему, которая позволит добывать влагу с более глубоких слоев. Кроме того, такое растение как люцерна способствует обогащению субстрата биологическим азотом, а злаковые травы своей мощной к.с. закрепят сыпучий песок. Лесничество может иметь дополнительный доход,заготавливая сено или давая разрешения на заготовку оного для местных жителей.     

Чувствуется подход специалиста. Предлагаем выйти на прямой контакт с редакцией портала 22-64-48

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.