Кінофестиваль "Відкрита ніч"
10.07.2006
На кінофестивалі "Відкрита ніч", що проходив у Києві, одну з номінацій виграв наш земляк Роман Бондарчук.
"Відкрита ніч" - фестиваль з родзинкою. Він триває лише одну літню ніч на Замковій горі, що на Андріївському узвозі. Учасники й гості фестивалю дивляться кіно- і відеороботи на екрані під відкритим небом. Цього року для показу було відібрано близько сорока робіт молодих українських режисерів. Вони конкурували у номінаціях: "професійне" і "студентське", ігрове та документальне кіно. Оскільки цього разу фест святкував свій десятирічний ювілей, організатори придумали урочисте дійство за аналогією до Каннського фестивалю. Учасників "Відкритої ночі" до підніжжя Замкової гори підвозили на лімузинах. Їх зустрічали охоронці у фраках і мас-медіа. Далі всі кінематографісти підіймалися сходами, застеленими червоним килимком, на Замкову гору. Можливо, для когось із учасників це було тренуванням перед червоним килимком у Каннах. Нагорі публіці представили десятьох членів журі. Серед них були не тільки "кити" української культури - поетеса Ліна Костенко і режисер Юрій Іллєнко, але й молодь: актори Ірма Вітовські і Дмитро Лаленков, відомі нам з серіалу "Леся і Рома", а також соліст групи "Мандри" Сергій Фоменко.
Близько десятої розпочали показ. Усі фільми транслювалися Першим Національним каналом у прямому ефірі. Власні роботи представляли особисто кіномитці. Майданчик, на якому тривав перегляд, не вміщав усіх бажаючих. Якісь відчайдухи навіть дерлися через чагарники, аби долучитися до прекрасного. Під ранок стало трохи вільніше. Останній фільм закінчився о четвертій, а вже за годину журі нагороджувало переможців. Особливо приємно, що кращим студентським ігровим фільмом визначили "Миколу і німця" нашого земляка Романа Бондарчука. Цьому фільму, знятому на відео, присудили також "кращу режисерську" і "кращу операторську" роботи. Журі дивувалося: хлопцям вдалося зняти на відео так, як багато хто не може на кіноплівку Kodak!
"Микола і німець" - це своєрідна реконструкція історії затримання німецьким офіцером діда режисера Миколи Степановича Тютюнника. Своє бачення цієї історії Роман показав дідові і його прискіпливий коментар лишив у якості закадрового тексту. Завдяки цьому прийому робота не виглядає традиційною кінореконструкцією, натомість є сучасним експериментом на стику жанрів кліпу, ігрового й документального кіно.
Докладніше про перебіг фестивалю, учасників і їхні роботи можна почитати на сайті "Відкритої ночі" www.opennight.kiev.ua.
Дар'я Аверченко
Газета "Вгору", 10-16 липня 2006
