on-line с 20.02.06

Арт-блог

03.11.2020, 10:46

Ноябрь-2020

Мне мил ноябрь - предшественник зимы, Хоть самодур и нравом переменчив, С дождём и снегом, властью ранней тьмы, При свете фонарей почти застенчив... Люблю туманы, хруст подстывших луж, Незрячесть к лицам, дом с горячим чаем Ноябрь суров и сентиментам чужд, Скуп на цвета... Но так порой отчаян! Вдруг впустит солнце. И оно, спеша, День рассветит, раскрасит, отогреет... Весна - и только. Вот тогда Душа Вся встрепенётся и ...зазеленеет Алла Мироненко

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    

Новости региона

18.06.2021, 11:55

У Херсоні відбудеться концерт нового музичного проекту Святослава Вакарчука «Оранжерея»

15.06.2021, 15:39

У липні херсонці зможуть відвідати фестиваль театрів "Молоко"

15.06.2021, 15:36

У Херсоні учасники аукціону знайомились зі своїми ролями у виставі "12 стільців"

> Темы > Литература > Из истории литературного Херсона > Відкриття херсонської Шевченкіани

Відкриття херсонської Шевченкіани

Кобзар єднає покоління. Це переконливо засвідчила нова збірка «Серед степу широкого... Шевченкіана Херсонщини», презентація якої відбулася днями у обласному академічному музично-драматичному театрі. До унікальної книги ввійшли і наукові розвідки, і твори херсонських поетів, в яких «відлунює» творчість Тараса Шевченка, і життєпис митців - лауреатів Шевченківської премії. Так от: найстаршим автором збірки став 93-річний літературознавець Павло Параскевич, а наймолодшим - 13-річна школярка-поетеса Валерія Гараненко. Віковий розрив - 80 років! Але нічого дивного: поезії Кобзаря настільки глибокі й різнопланові, що кожен знайде в них щось близьке і рідне.

Ну а стосовно «Шевченкіани Херсонщини», то в збірці читачі також відкриють для себе чимало нового. Приміром, те, що перший сільський пам'ятник Тарасу Шевченку встановили у селі Станіславі на Білозерщині. Причому було це в голодному 1922 році, і хлібороби жертвували на виготовлення монумента хто що міг: від жменьки квасолі до миски ячменю чи кукурудзи. Втім, за царської Росії, де поезії Тараса Шевченка імперські чиновники аж ніяк не схвалювали, у нього були свої шанувальники навіть з-поміж представників влади. У збірці стосовно цього є допис співробітниці Херсонського літературного музею Галини Мартинової, котра у музейних фондах відшукала журнали альманаху «Основа» 1861-1862 років із вперше надрукованими творами Кобзаря та власне «Кобзар» 1883 року.

З'ясувалося, що ці вже на той час рідкісні, а нині просто безцінні видання краєзнавчому музею в 1911 році особисто подарував тодішній міський голова Херсона Микола  Блажков.  На титульній сторінці «Кобзаря» навіть зберігся напис від руки «М. Блажков», стверджує Галина Мартинова. З огляду на тривожну ситуацію в Україні та бойові дії на сході держави настрій учасників презентації «Шевченкіани Херсонщини» святковим не був. Але й для цієї сумної хвилини у Кобзаря знайшлися співзвучні рядки, які у розмовах між собою цитували то в одному, то в іншому місці зали: «Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають».

Володимир Дорофєєв
«Новий день».- №24 (5123).- 12.06.2014.- стр.17

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.