on-line с 20.02.06

Арт-блог

02.10.2019, 14:32

Жовтень - 2019

Пусть пасмурный октябрь осенней дышит стужей, Пусть сеет мелкий дождь или порою град В окошки звякает, рябит и пенит лужи, Пусть сосны черные, качаяся, шумят, И даже без борьбы, покорно, незаметно, Сдает угрюмый день, больной и бесприветный, Природу грустную ночной холодной мгле,— Я одиночества не знаю на земле. Забившись на диван, сижу; воспоминанья Встают передо мной; слагаются из них В волшебном очерке чудесные созданья И люди движутся, и глубже каждый миг Я вижу души их, достоинства их мерю, И так уж наконец в присутствие их верю, Что даже кажется, их видит черный кот, Который, поместясь на стол, под образами, Подымет морду вдруг и желтыми глазами По темной комнате, мурлыча, поведет...  Аполлон Майков  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Новости региона

08.10.2019, 10:24

Закінчився XIV Міжнародний фестиваль аматорського кіно «Кінокімерія-2019»

03.10.2019, 10:10

У «Gameplay: Фантастичні хроніки» грала херсонська молодь

03.10.2019, 09:49

Студенти училища культури пройшли «Шляхом сови»

Загадки Геродота 

Як відомо, приблизно в 450 році до нашої ери в наших краях побував «батько історії» Геродот Галікарнаський. Він залишив докладний опис сучасної Херсонщини. Він описав вісім великих рік Причорномор'я, починаючи від Дунаю і закінчуючи Доном. Нас цікавлять лише ріки Північної Таврії. Отож слово батькові історії.

«Четверта ріка - Борисфен». Тут усе зрозуміло. Борисфен - це Дніпро.
«П'ята ріка звана Пантікап». Ії більшість дослідників ототожнюють з Конкою.
«Сьома ріка - Герое. Відмежовує країну кочівників від царських скіфів. Впадає до Гіпакіріса». Тут майже всі вчені згодні, що це ріка Молочна.

Та ось ми і добрались до загадкової шостої ріки, яка знаходиться між ріками Конкою та Молочною і в яку впадає ріка Молочна. Не одне покоління археологів та географів ламали собі голови над цією загадковою мертвою рікою. Взагалі Геродот дуже детально описав цю річку: «шоста ріка, Гіпакіріс пливе через країну кочових скіфів і впадає до моря коло міста Каркінітіди, має з правого боку Гілею і місце зване «Ахілів біг». Гілея - країна лісів - це дніпровські плавні та знищені і знову відтворені ліси в районі Цюрупинська.

Ахілів біг - Кінбурнська коса. Каркінітська затока існує і зараз. Здається, все зрозуміло. Єдина річка, яка впадає в Каркінітську затоку, це Каланчак. І всі херсонські краєзнавці: Авдальян, Ратнер, Оленковський ототожнюють Гіпакіріс з водною системою ріки Каланчак. Так то воно так, але існує одне маленьке але... Геродот пише лише про великі ріки Скіфії. Він не згадує, наприклад, Берду чи Кальміус, а тут така честь невеликій, зараз, практично пересохлій степовій річечці. До того ж древні автори, а, крім Геродота, про неї писав Птоломей та інші, описують цю ріку як повноводну і судноплавну.

Цю річку називають в різний час Каркінітіс та Пасіріс. Крім міста Каркінітіди (Каркени) на його берегах знаходились грецькі колонії Таміракі, Пасіріс, Наубарум, Авдальян пояснює це тим, що Конка (Пантікап), як відомо, впадає в Дніпро недалеко від сучасного Запоріжжя і тече то єдиним руслом, то віддаляючись від Дніпра островами, різко повертала від сучасної Каховки і впадала в Каланчак. Але ж Геродот пише, що Пантікап «пливе через Плею, перепливає її і впадає до Борисфена». Я прошу вибачення у читачів за велику кількість цитат, але це питання для нас дуже важливе. Та ось, здається, розгадка знайдена.

Знайшов її великий знавець скіфського степу, автор найвизначнішої знахідки українських археологів - золотої пекторалі Борис Михайлович Мозолевський. Зробивши додаткове дослідження великих скіфських курганів, проаналізувавши всі останні досягнення археології, він прийшов до висновку: «Наведені додаткові докази щодо ідентифікації лівобережних скіфських рік дозволили нам вслід за В.П.Яйленком з певністю ототожнити Пантікап з Конкою, Гіпакіріс - з водною системою Сірогозької Балки - Каланчак - Каркінітська затока, а Герр - з Молочною та Сивашем, котрий сполучався у давнину, згідно з писемними джерелами, з Каркінітською затокою - нижньою течією Гіпакіріса».

Отож спробуємо уявити тогочасну Гіпакіріс. Верхня її течія це і є сучасна Сірогозька балка, значно глибша, звичайно. На рівні сучасного Агайманського поду в неї впадають ще дві притоки. Це нинішні балки: Турбаї (протікає поблизу Братського) та Желяби (поблизу с. Дального). В місці впадіння утворюється свого роду озеро. Пам'ятаєте Геродотове «витікає з озера»? Справа в тому, що древні греки за образним висловом сучасника «сиділи навколо моря, як жаби навколо калюжі».

Древні греки не заглиблювалися в степ. Вони навіть не знали про Дніпровські пороги. Отож Геродот, що, як вважає М.Оленковський, побував в Каркініті, навряд чи знав, що робиться вище озера (сучасних Агайманів). Річки східної частини нашого району Дурна балка та Калга впадали до Герри (Молочної) і разом з нею несли свої води по дну сучасного Сиваша до Гіпакіріса. Нагадаю, що в той час (V ст. до нашої ери) рівень Чорного моря був на 6-8 метрів нижчий, ніж зараз, отож частина сучасної Каркінітськоі затоки була руслом могутньої ріки Гіпакіріс. А залишки Каркініти можливо колись знайдуть на дні Чорного моря.

Щоб зрозуміти, що було далі, треба згадати, що з кінця V століття до нашої ери почався підйом Чорного моря. Клімат теж змінювався. Він то ставав сухішим і холоднішим, то більш вологим і жарким. В той же час (знову цитати з «фізичної географії») «Причорноморська западина протягом всієї геологічної історії мала тенденцію до прогинання». Як результат усіх цих геологічних процесів відбувався розрив Гіпакіріса на дві річки - Великі Сірогози та Каланчак. На місці розриву - озера утворився безстічний Великий Агайманський під. Далі, вздовж колишнього русла, ще поди Великі та Малі Чаплі. Ріка Молочна проклала новий шлях в Азовське море, а її колишнє русло стало Сивашем. Дурна балка і Калга загубили дорогу до моря і стали впадати відповідно в Шотівський (Каялга) та Великий Домузлянський поди.

Юрій Безух.
„Надніпрянська правда”. №106. 15.08.1997

 

1. 11.02.2013 01:01
О

Вчора ( 01.02.2013) сфотографував в Ватікані 2 древні глобуси  - ту частину де Укр сучасна. Нічого знайомого крім Леополіс і Наубарум. Можу фото відіслати кому цікаво. rossx at mail ru

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.