Будинок Суворова - у вогні
У п'ятницю, 5 серпня, горіла ще одна пам'ятка архітектури та пам'ятка історії, символ Херсона та його гордість.
Який збіг обставин! Горять та руйнуються найкращі пам'ятники міста! А це зовсім не збіг обставин. І річ тут не в тому, спеціально його підпалили чи ні. Справа в сформованому ставленні до міста.
Його стан нікого не хвилює, його перетворили на джерело доходів, продажу та торгівлі земельними ділянками та зеленими зонами. Дехто може святкувати перемогу. Якщо хаос у міському господарстві і в управлінні триває десятиліттями, то й такі надзвичайні обставини перестають дивувати і обурювати. На це тільки й чекають, адже хаос вигідний.
Пам'ятники архітектури у Херсоні: будинок офіцерів, філармонія, кінотеатр ім. Комінтерну, палац культури суднобудівників, будинок Суворова. З іншими пам'ятниками у нас справи не набагато кращі, як і взагалі зі старим містом. Невже важко змінити покрівлю, водопровідні та каналізаційні системи у Старому місті? Неважко, якщо є загальноміська програма, коли все робиться за планом, за єдиним проєктом, коли реставрацією займається спеціалізована бригада, коли гроші на це не розкрадаються, адже комунальних зборів має вистачати. Комплексно це робити дешевше та простіше, однією професійною бригадою, місяць за місяцем, рік за роком. Зрозуміло, що якщо по 50, по 100 років у старих будинках не змінювати електромережі, та ще й при значно збільшених навантаженнях на них, то в пожежах винні будуть зовсім не очеретяні покрівлі та вік будівель.
Історія пам'ятки
Будинок Суворова – один із найвідоміших «іменних» будинків у Херсоні, один із найраніших. Вперше він згадується на початку 1786 року, коли за вказівкою Потьомкіна був викуплений у якогось прем'єр-майора Гаріна для того, щоб влаштувати квартиру генерал-майора Олександра Миколайовича Самойлова, призначеного новим командувачем військ у Херсоні.
Самойлов – рідний племінник князя Потьомкіна, один із його найближчих співробітників та друзів, хоробрий та талановитий офіцер. І призначення це було не випадковим, адже Потьомкін готувався до зустрічі у Херсоні імператриці Катерини ІІ.
Головний будівельник Херсона Микола Корсаков з приводу ремонту будинку повідомляв, що «біля саду поставлено та пофарбовано ґратчасту огорожу та деякі покої розписано; побудовано фахверкових служб для людей з кухнями два зв'язки, сарай та стайні на шістнадцять коней. Всі ці будівлі виштукатурені всередині та зовні». Будинок займав ділянку в 50х50 м. Цікаво, що на той час з боку Ушакова до ділянки примикав великий сквер, отже, будинок справді потопав у зелені саду.
Наприкінці листопада 1786 р. до Херсона для підготовки квартири до приїзду свого начальника прибув ад'ютант Самойлова Віктор Поджіо – батько відомих братів-декабристів Олександра та Йосипа Поджіо. Сам Самойлов приїхав до Херсона у лютому 1787 року. З ним прибула його дружина Катерина Сергіївна (уроджена Трубецька). Цікаво, що саме Самойлов був вихователем дочки Потьомкіна та Катерини II Єлизавети Григорівни. А в Херсоні у Олександра Миколайовича народилася перша дитина – дочка Олена Олександрівна. Хрестила її у Херсоні сама імператриця Катерина II.
Самойлов відзначився під час штурму Очакова 6 грудня 1788 року, він увійшов до міста. За хоробрість під час штурму Очакова був нагороджений орденом святого Георгія 2-го класу. Брав участь і в штурмі Ізмаїла. Ім'я Олександра Самойлова значилося у списках землевласників Херсонського повіту, він володів селом Качкарівкою.
10 листопада 1792 року командувачем військами в Катеринославській губернії та Таврійській області було призначено Олександра Васильовича Суворова. Він і був наступним постояльцем у будинку після Самойлова. До Херсона Суворов прибув на початку січня 1793 року, проживши тут до кінця травня 1794 року. Цікаво, що діяльність Суворова в цей час була пов'язана з інженерними проектами нових фортець на південних кордонах імперії. 1792 року під керівництвом Суворова було закладено місто Тираспіль, а пізніше – Одеса (тоді – Хаджибей). Саме завдяки цим подіям зараз процвітає створення сайтів у Тирасполі, ресторанна справа в Одесі - міста цвітуть і розширюються... Іншими словами, Тираспіль та Одеса народилися під покрівлею будинку на вул. Суворовській.
Наступний період історії будинку пов'язаний з адміністративним управлінням Херсонської губернією, утвореною в 1803 р. Головний корпус зайняли губернські місця, лівий флігель (нині вже немає) – повітові місця, правий – друкарня. Були проекти будівництва окремої будівлі Губернського правління, складені відомим російським архітектором Адріаном Захаровим. Але військовий губернатор Рішельє вважав, що колишній будинок Суворова цілком придатний для цього. Тоді було запропоновано прикрасити будинок шестиколонним портиком, але ця ідея не привабила Рішельє.
Таким чином, будинок Суворова загалом зберіг початковий вигляд. Але, звичайно, не обійшлося без внутрішніх перепланувань: тут були розміщені квартири губернатора та віце-губернатора. На той час губернатором був Август Федорович Комстадіус, а віце-губернатором – Василь Васильович Петрулін. Серпень Комстадіус – також для Херсона особистість легендарна: учасник Бородінської битви, облоги Торна, битви при Бауцені, взяття Парижа. Генерал А. Ф. Ланжерон характеризував Воронцову А.Ф. Комстадіуса як «найчеснішої людини з найкращих губернаторів, яких можна зустріти».
Все життя Август Федорович вважав себе зобов'язаним великому англійцю Джону Говарду. Справа в тому, що його батько Федір Савельєвич і був тією людиною, яка запросила Говарда вилікувати свою хвору сестру. Рятуючи її життя, Говард помер сам. Августу Федоровичу тоді було 12 років. У 1820 році, за віце-губернатора В. В. Петруліна, на нинішньому проспекті Ушакова було встановлено обеліск Джону Говарду. Коли виникла ідея доповнити його бронзовим портретом філантропа, Комстадіус взяв він значну частину витрат.
Губернське правління - вища адміністративна установа губернії - знаходилося в цій будівлі аж до Радянської влади. Майже століття цей будинок був центром управління величезної території на Півдні України від Дніпра до Дністра. Сюди приїжджали чиновники зі звітами з Тирасполя та Єлисаветграда (Кіровоград), з Одеси та Миколаєва.
Після революції в будинку Губернського правління розміщувалася міська рада добровільної громадської організації «Товариство сприяння обороні та авіаційно-хімічному будівництву» (Осоавіахім), яка існувала у 1927-1948 роках. А згодом тут розташувався навчальний корпус державного педагогічного інституту імені Надії Крупської.
Що тепер буде із будинком Суворова – незрозуміло. Відомий херсонський колекціонер Леонід Костянтинович Ширяєв, який близько 40 років займався вивченням суворовської тематики та збиранням колекції, мріяв про музей Суворова у його ж будинку. У 1989 р. він передав свою колекцію Херсонському обласному краєзнавчому музею з надією, що колись вона розміститься там.
За великим рахунком, у будинку Суворова можна було б відкрити музей історії Херсона – адже такого у нас немає. Сам будинок Суворова настільки насичений історичними подіями, що фактично є будинком-музеєм. І коли гості Херсона йдуть із екскурсією по вул. Суворова, то щиро дивуються, що у ньому немає музею.
Сергій Дяченко,
дійсний член Українського національного комітету ІКОМОС (міжнародна організація з охорони пам'яток)
«Вгору».- №32 (463).- 11.08.2011.- стор. 5
