on-line с 20.02.06

Арт-блог

03.11.2020, 10:46

Ноябрь-2020

Мне мил ноябрь - предшественник зимы, Хоть самодур и нравом переменчив, С дождём и снегом, властью ранней тьмы, При свете фонарей почти застенчив... Люблю туманы, хруст подстывших луж, Незрячесть к лицам, дом с горячим чаем Ноябрь суров и сентиментам чужд, Скуп на цвета... Но так порой отчаян! Вдруг впустит солнце. И оно, спеша, День рассветит, раскрасит, отогреет... Весна - и только. Вот тогда Душа Вся встрепенётся и ...зазеленеет Алла Мироненко

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Новости региона

23.04.2021, 16:19

Вечір-реквієм "Пам'ятаємо" пройде в Херсоні

23.04.2021, 15:55

«Мамай мандрує Херсонщиною»: у Гончарівці оголошено результати регіонального художнього конкурсу

23.04.2021, 11:50

Тюльпани розквітли в ботанічному саду ХДУ (відео)

Підростає «обмінний фонд»

У працівників національного біосферного заповідника «Асканія-Нова» клопотів вистачає завжди, проте весна для них — пора найвідповідальніша. Тут починається сезон вигодовування малечі, причому далеко не завжди цю місію беруть на себе «біологічні» батьки. Молодший науковий співробітник заповідника Вікторія Смоголь говорить, що часом тварини з якихось причин відмовляються від «спілкування» зі своїми ж нащадками, а іноді їх відлучають, аби вони швидше звикли до людей і змогли легко акліматизуватися після переїзду до зоопарку чи приватного розплідника. Ось і зараз у вольєрі «Асканії-Нової» гуляють та граються досхочу трійко молодесеньких оленят Давида — представниць дуже рідкісної породи, якої в дикій природі взагалі не збереглося. Плямисті олениці, названі Катею, Мілою та Лесею, людей вже давно перестали боятися: навпаки, кидаються до будь-кого з відвідувачів вольєра і починають шукати заповітну пляшечку з парним коров'ячим молоком.

Спеціально для того, щоб тварини на штучному вигодовуванні не залишалися голодними, у заповіднику тримають дійних корів, і потреба у їх «послугах» зараз дуже велика. Адже, окрім олениць Давида, їх молоко активно споживає верблюжа на ймення Зевс, незабаром численного поповнення очікують у стаді сайгаків. І науковці такою перспективою дуже задоволені: адже розмноження — доказ того, що тваринам тут створено достатньо комфортні умови. До того ж, частина поголів'я рідкісних тварин для заповідника є свого роду «операційним фондом»: надлишок копитних та пернатих обмінюють, аби поповнити колекцію екзотичними видами чи просто влити у стадо на напіввільному утриманні «свіжу кров», пояснює директор заповідника Віктор Гавриленко. Зрідка тварин і продають: адже потрібні гроші на корми, ліки та вітаміни, а державний бюджет фінансує заклад вкрай обмежено.

Володимир Дорофєєв
«Новий день».- №19 (5013).- 03.05.2012.- стр.15

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.