on-line с 20.02.06

Арт-блог

04.05.2020, 10:16

Май - 2020

Май Ночь нас одарила первым теплым ливнем, Он унес последний холод с мраком зимним, Вся земля покрылась пестрыми коврами, Бархатной травою, яркими цветами. Белая береза распахнула почки: Не стоять же голой в майские денечки! Босиком помчались мы под ветром мая. Растянись на солнце, грейся, загорая! Муса Джалиль

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новости региона

28.05.2020, 15:19

Круглий стіл "Успішні практики по вирішенню еко-проблем" під відкритим небом

27.05.2020, 15:14

Переможці конкурсу грантів Програми творчої підготовки та розбудови потенціалу молоді від House of Europe та Goethe-Institut Ukraine

27.05.2020, 14:52

Як проходить навчання на Студії Живої Історії 2020: громади малих міст і ОТГ?

У вирій - без поквапу

Відліт птахів у вирій затримався через потепління
У краю скіфів-кочівників димлять тумани, мов щойно покинуті вогнища. Глуха осінь, а не відчувається, що смалкі вітри ось-ось відчинять пересохлу від бездощів'я браму зимі!
Та яка там зима, коли - уявіть собі - ковила зацвіла! І, здається, за ковилою спалахнуть вогниками тюльпани Шренка, наповнить степове повітря молодим озоном євшан-зілля...
От і сірі журавлі... Їм давно вже у вирії бути, а вони, мов навічно, уже прив'язалися до українського степу і ніколи не полетять у свою Палестину. Але це, звісно, не так...

- Цей рік видався особливим і незвичайним насамперед рекордними температурами серед літа, - говорить Віктор Гавриленко, директор біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна, котрий понад два десятиліття ретельно стежить за пташиним царством. - Це призвело до зміщення фенофаз і у рослинному, і у тваринному світі. Зокрема, нині проліт птахів розпочався пізніше від звичайного. Взяти сірого журавля. Він збирався на території Великого Чапельського поду (пониження) з кінця серпня і перебував там до середини жовтня, а вже числа двадцятого ми спостерігали старти їх на Південь.

- А нині? Листопад, а звідкись долинають знайомі голоси...
- Цього року птахи прилітали на початку вересня у невеликій кількості.
І ми вже думали, що через Асканію-Нову не буде такого інтенсивного прольоту їх, як завжди. Але раптом 19-20 жовтня вночі спостерігався масовий приліт птахів на територію Великого Чалельського поду. І зранку ми побачили, що чисельність їх зросла з 6 до 20 тисяч.

Для кого опоетизоване у віршах і піснях птаство у небі - краса несказанна, а для місцевих селян - розорення. Справа у тім, що над цими землями проходить так званий Азово-Чорноморський міграційний коридор. І ті ж журавлі часто зупиняються тут «перекусити». І трапляється так, що зеленіючі посіви озимини за кілька годин перетворюються на чорну незасіяну ниву. Доводиться відлякувати перелітних пернатих пострілами з рушниць і навіть спеціальної гармати. Цього разу канонад не спостерігалося. По-перше, озимини посіяно мало, бо посуха. А по-друге...

- Птахи затрималися недовго (не дозволяла кормова база) і різко відлетіли, - пояснює Віктор Гавриленко. - Правда, під кінець жовтня їх знову зібралося близько 10 тисяч. І ці птахи тут протрималися аж до 7 листопада! Зранку цього дня вони не вилетіли, як завжди, на кормові поля, а залишилися в середині Великого Чапельського поду. Їхній шалений гул було чутно за 4-5 кілометрів. Птахи наче мітингували, готуючись до старту. І ці старти справді почалися близько 10-ї ранку у напрямку півдня і південного сходу - у бік, швидше всього, Керченського півострова.

- Але ж це не «накатаний» журавлями історичний маршрут. Чи не так?
- Цього року птахи справді полетіли, мабуть, уздовж Кавказу. Хоча, як правило, вони летять напряму через Кримський півострів - мимо гори Ай-Петрі через Чорне море до Палестини, де й приземляються. А от зараз ми бачимо такі цікаві зміщення.
... У лоні Великого Чапельського поду журавлів уже не чути, зате квітне ковила, що з нею трапляється, правда, дуже рідко. Втім, зміщення фенофаз нагадує про те, що незвичайні метаморфози у природі тільки починаються - як на землі, так і у небесах.

Василь Піддубняк
«Новий день».- №49 (5043).- 29.11.2012.- стр.18

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.