on-line с 20.02.06

Арт-блог

03.11.2020, 10:46

Ноябрь-2020

Мне мил ноябрь - предшественник зимы, Хоть самодур и нравом переменчив, С дождём и снегом, властью ранней тьмы, При свете фонарей почти застенчив... Люблю туманы, хруст подстывших луж, Незрячесть к лицам, дом с горячим чаем Ноябрь суров и сентиментам чужд, Скуп на цвета... Но так порой отчаян! Вдруг впустит солнце. И оно, спеша, День рассветит, раскрасит, отогреет... Весна - и только. Вот тогда Душа Вся встрепенётся и ...зазеленеет Алла Мироненко

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Новости региона

23.04.2021, 16:19

Вечір-реквієм "Пам'ятаємо" пройде в Херсоні

23.04.2021, 15:55

«Мамай мандрує Херсонщиною»: у Гончарівці оголошено результати регіонального художнього конкурсу

23.04.2021, 11:50

Тюльпани розквітли в ботанічному саду ХДУ (відео)

У вирій - без поквапу

Відліт птахів у вирій затримався через потепління
У краю скіфів-кочівників димлять тумани, мов щойно покинуті вогнища. Глуха осінь, а не відчувається, що смалкі вітри ось-ось відчинять пересохлу від бездощів'я браму зимі!
Та яка там зима, коли - уявіть собі - ковила зацвіла! І, здається, за ковилою спалахнуть вогниками тюльпани Шренка, наповнить степове повітря молодим озоном євшан-зілля...
От і сірі журавлі... Їм давно вже у вирії бути, а вони, мов навічно, уже прив'язалися до українського степу і ніколи не полетять у свою Палестину. Але це, звісно, не так...

- Цей рік видався особливим і незвичайним насамперед рекордними температурами серед літа, - говорить Віктор Гавриленко, директор біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна, котрий понад два десятиліття ретельно стежить за пташиним царством. - Це призвело до зміщення фенофаз і у рослинному, і у тваринному світі. Зокрема, нині проліт птахів розпочався пізніше від звичайного. Взяти сірого журавля. Він збирався на території Великого Чапельського поду (пониження) з кінця серпня і перебував там до середини жовтня, а вже числа двадцятого ми спостерігали старти їх на Південь.

- А нині? Листопад, а звідкись долинають знайомі голоси...
- Цього року птахи прилітали на початку вересня у невеликій кількості.
І ми вже думали, що через Асканію-Нову не буде такого інтенсивного прольоту їх, як завжди. Але раптом 19-20 жовтня вночі спостерігався масовий приліт птахів на територію Великого Чалельського поду. І зранку ми побачили, що чисельність їх зросла з 6 до 20 тисяч.

Для кого опоетизоване у віршах і піснях птаство у небі - краса несказанна, а для місцевих селян - розорення. Справа у тім, що над цими землями проходить так званий Азово-Чорноморський міграційний коридор. І ті ж журавлі часто зупиняються тут «перекусити». І трапляється так, що зеленіючі посіви озимини за кілька годин перетворюються на чорну незасіяну ниву. Доводиться відлякувати перелітних пернатих пострілами з рушниць і навіть спеціальної гармати. Цього разу канонад не спостерігалося. По-перше, озимини посіяно мало, бо посуха. А по-друге...

- Птахи затрималися недовго (не дозволяла кормова база) і різко відлетіли, - пояснює Віктор Гавриленко. - Правда, під кінець жовтня їх знову зібралося близько 10 тисяч. І ці птахи тут протрималися аж до 7 листопада! Зранку цього дня вони не вилетіли, як завжди, на кормові поля, а залишилися в середині Великого Чапельського поду. Їхній шалений гул було чутно за 4-5 кілометрів. Птахи наче мітингували, готуючись до старту. І ці старти справді почалися близько 10-ї ранку у напрямку півдня і південного сходу - у бік, швидше всього, Керченського півострова.

- Але ж це не «накатаний» журавлями історичний маршрут. Чи не так?
- Цього року птахи справді полетіли, мабуть, уздовж Кавказу. Хоча, як правило, вони летять напряму через Кримський півострів - мимо гори Ай-Петрі через Чорне море до Палестини, де й приземляються. А от зараз ми бачимо такі цікаві зміщення.
... У лоні Великого Чапельського поду журавлів уже не чути, зате квітне ковила, що з нею трапляється, правда, дуже рідко. Втім, зміщення фенофаз нагадує про те, що незвичайні метаморфози у природі тільки починаються - як на землі, так і у небесах.

Василь Піддубняк
«Новий день».- №49 (5043).- 29.11.2012.- стр.18

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.